foxylol1
07.02.2020 05:07

1. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ *
Друзі пізнаються в біді.
Не гріє сонце на чужині.
Як гукнеш, так і відгукнеться.
Без праці не проживеш.
2.Знайдіть рядок, в якому ЩОБ пишеться разом *
Що/б жить – ні в кого права не питаюсь!
Що/б не робив – роби добре.
Що/б там не кричало, біжи й не оглядайся.
Що/б не трапилося – будь людиною.
3.Вигук є в реченні *
Як тебе не любити, Києве мій!
Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.
Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!
Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібноводна Вісла.
4. Позначте рядок, в якому слово КРАЙ виступає прийменником *
Аж ось нарешті і коханий край, знайоме поле, озеро і гай.
Україна - Вкраїна - країна - так віддавна край рідний звуть.
Ох, тривого, дика тривого, не шаленій і серця не край.
Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну, тополю збудить трактор край села.
5. Правила правопису частки порушено в реченні *
А серце таки рветься до кращого життя.
Книжечки мережаю та начиняю-таки віршами.
А він коня поганяє, ніби-то й не бачить.
«Що ж то за краса!» — шепотять дівчата.
6.Граматично правильно побудовано словосполучення *
змагання по настільному тенісу
при сприянні міністерства
звернутися по до пропустити із-за хвороби
розмовляє на англійській мові
7.Граматично правильно побудовано словосполучення *
виконати за бажанням
погодитися при умовах
чекати біля двох годин
еколог по спеціальності
спізнитися із-за негоди
8.Частки НЕМАЄ в реченні *
Правда таки переможе.
Пішов би я в Україну.
Майже тиждень не було дощу.
Я буду крізь сльози сміятись.
От де, люди, наша слава.
9.Через дефіс треба писати всі частки рядка *
казна/коли, аби/кого, хтозна/що
ані/хто, як/небудь, казна/чому
чого/небудь, як/то, де/котрий
будь/як, що/небудь, зумів/таки
от/так, будь/кому, хтозна/як
11. Позначте частину мови слова, що стоїть після певної цифри в реченні: (1)Ой, біжи, біжи,(2) досадо, (3)не вертай (4)до хати. *
Іменник Прийменник Сполучник Частка Вигук
1
2
3
4
1
2
3
4
12. Помилково вжито прийменник у варіанті *
іти за морозивом
писати за зразком
твір за картиною
економіст за фахом
за взаємною згодою
13. Літеру У треба писати (оберіть декілька варіантів правильної відповіді) *
плавати (у/в)річці
(В/У) останньому вагоні
тайга одягнена (у/в) хвою
(У/В) нашій країні
упало (у/в) траву
14. Літеру У треба писати на місці усіх цифр, ОКРІМ Мово моя, (1) тобі мудрість віків, пам'ять тисячоліть, розрада (2) хвилини смутку, зойк матерів (3) годину лиху, переможний гук лицарів (4) днину побідну, пісня серця дівочого (5) коханні своїм. *
1
2
3
4
5
15. Частку НЕ треба писати разом у реченні *
Не/доведи, щоб розум задрімав.
Не/доженеш конем, що запізниш одним днем.
Глухий, що не/дочує, то вигадає.
Нам таких не/треба, що ніс деруть до неба.
Тільки те не/зрадить серце, що любити поклялось.
16. Складіть текст (3-4 речення) , використавши усі вивчені стужбові частини мови та вигук. Привітайте українців з Днем вишиванки (21 травня 2020) *
УМОЛЯЮ

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Vadimka221105
19.04.2022 22:14

Довкола нас багато рідних, друзів, знайомих і незнайомих людей. Ми кожного дня спілкуємося з ними, але часто не усвідомлюємо своїх помилок у цьому.

Не подякувавши мамі за смачну вечерю, не уступивши в автобусі місце старенькій бабусі - це все прояви нашої поведінки, вигляд характеру зі сторони. Знаємо, що мама завжди робить для нас лише найкраще, а бабусі важко цілу дорогу стояти в автобусі, але чи задумуємося над цим? Рідко..

Будьмо ж добрішими, шануймо інших людей, вживаймо хороші слова та слова ввічливості. Робімо так, щоб квітуча усмішка сяяла на обличчі нашого оточення!

0,0(0 оценок)
Ответ:
daniiltkachuk1p02aol
19.04.2022 22:14
Кожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави. Освічена людина завжди розуміє, що без минулого немає сучасного, без традиційного немає нового, без колишнього немає теперішнього. Для народу його історія – це не просто минуле, це його душа. Хто з нас, не знаючи історії, зможе пояснити, чому українці так шанують землю, а працю на ній називають священною; чому вінок і писанка мають таке глибоке символічне значення для нашої культури; чому наша мова послуговується літерою «ї», якої немає в жодній іншій мові світу? Той, хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу й діяти на його благо.Майбутнє. В цьому слові є своя неприхована таємничість. Кожен із нас проживає своє життя так, як вважає за потрібне, але все ж таки усвідомлює – без минулого немає майбутнього. А що ж для нас є минулим? Славне буття наших пращурів, закрита і понівечена наша історія за часів радянської влади чи, може, не така вже далека історія нашої незалежної держави? Що з цього ми маємо пам’ятати і чи мусимо?

Наша пам’ять – дивовижний інструмент. Дещо ми забуваємо майже одразу, а дещо впивається в нашу душу настільки глибоко, що позабути це здається неможливим. Ми кажемо: «я не забуду цього ніколи» насправді не знаючи, чи не зітре якась майбутня подія попередньої. І не тому, що людина така забудькувата істота, а тому що тут спрацьовує одвічний закон: ми віримо лиш у те, в що хочемо вірити; ми пам’ятаємо лише те, що хочемо пам’ятати. І нема тут несправедливості, не звинуватиш тут когось у байдужості – є лише людська пам’ять, яка не може тримати у собі все, як не крути. Нам легше забути, ніж пам’ятати. 

Наше минуле – це досвід. Досвід, який ти переймаєш у своїх батьків, дідів, у свого народу. І якби ми не мали цього досвіду, то чи змогли б жити без помилок? Хіба таке можливо? Ні. Не були б зроблені тисячі відкриттів, бо вчені-сучасники не мали б інформації від своїх попередників, ми б не мали звичаїв, традицій, менталітету, форм поведінки... Ми б не мали історії! А як писав О. Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».

Ми живемо у непростий час. В час, коли гроші важливіші за моральні цінності, коли аморальність стає нормою життя. І, здається, ніщо не може зупинити цього руйнівного колеса. Про яку пам’ять славного минулого можна казати, якщо ми забуваємо очевидні речі: любов до Батьківщини, пошану до старших, цінність і красу рідної мови... Сьогоднішня молодь, як приклад, не знає і не хоче знати історію держави, у якій живе. Таке враження, ніби сучасні юнаки і дівчата переконані в тому, що теперішнє це не запорука минулого, а просто те, що приходить само по собі.

Можна знайти й більш приземистий приклад: людина, яка втратила пам’ять внаслідок шоку або автомобільної аварії. Перше, що вона пам’ятає – біла стеля лікарняної палати, а далі – пустота... І про яку вже історію можна казати, якщо ти не пам’ятаєш навіть власного імені. І як жити далі? Починати все з нуля дуже непросто, адже, можливо, хтось чекає на тебе, а ти лиш скажеш: «Я все забув...» Це страшно. Думаю, така людина хоче повернути свою пам’ять будь-що, бо кожен спогад є для неї ще одним кроком на стежині до майбутнього.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота