Поширені означення, виражені дієприкметниковим зворотам, потрібно відокремлювати в усіх реченнях, ОКРІМ (розділові знаки вилучено) * Акації стояли в цвіту заквітчані безліччю білих китиць. Зайнятий цією думкою Копиленко не помітив як добрів до хати. Край моря сонце золотить укриті лісом гори. Спідні галузки смерек мокрі від густого туману звисали додолу.

Прийшла чарівниця зима. У засніженому саду тихо , мляво . Чуєш : « Пінь – пінь , чержж ! » Це кричать птахи . Дзвінко , голосно . А потім так само проспівала : « Пили -пили- пили ! Ци -ци -ци -пі ! Ін -ча -ін -ча ! »Так звучить пісня синички . Але виразно чути й інша пісенька : « Чет- че! Пі -ю- ті ! Чи-чи – чи-чи »! Так співає чечітка . Обидві птахи сноровисто бігають по гілках . Синиця і влітку живе в саду , а чечітка прилітає тільки на зиму. Але це не заважає їм дружно жити і радіти сонячному зимового дню. Птахи – друзі саду . Вони вишукують шкідників на деревах і чагарниках і знищують їх у великій кількості. Це, мабуть , найкорисніші для лісу птиці – рухливі , спритні . Вони харчуються переважно комахами . Роздовбувати кору дерев , шукають і знаходять личинок шкідників. Синиці дуже прив’язуються до людей. У нашій країні широко поширена велика синиця , галка , московка . Найбільшу користь для саду приносить перша з них. Це осілий птах , що кочує лише частково. Гніздитися вона починає рано , коли ще лежить сніг і б’ють морози . Тому гніздо робить дуже тепле , вибираючи для нього місце в дуплах дерев , в щілинах колод дерев’яних будинків. Синиці завжди знаходяться в русі , але в холодну пору року не завжди здатні прогодуватися .. Тому багато їх гине від голоду і холоду. До перезимувати синичка просто – потрібно робити в годівниці і не забувати насипати в них корм. Годівниці можна робити різні , але хочеться , але хочеться , щоб у них були автоматичні годівниці , в які сніг не потрапляє. Зерно в них висипають відразу на 5 – 6 днів і навіть десять днів. Корм в такій годівниці не псується. Від того , як добре ми до синичка та іншим зимуючим поруч з нами птахам , залежить урожай плодових дерев у наших садах. Та й просто знати , що зробив добру справу , не дав загинути птахам , дуже приємно.

Кожного дня,тільки-но прокинувшись,я чую веселе:"Доброго ранку!" і бачу найлагіднішу в світі посмішку-мамину. З цих слів і починається мій кожний день.                                                                                                                         Мама-це найперша людина, яка вчить мене бути доброю, чуйною та справедливою. Тільки вона може так лагідно мене посварити, вказати на мої  провинності,і так ніжно пригорнути та поговорити зі мною, як із дорослою людиною.                                                                                                                   Мама багато розповідає мені про різні життєві ситуфції і завжди наголошує, що на погані вчинки не можна відповідати тим же. І завжди потрібно ставитись до людей так, як хотілось би, щоб люди ставились до тебе. Я дуже хочу бути схожою на свою маму!