Через дефіс пишуться складні прислівники, утворені:
- від прикметників і займенників за до префікса по- та закінчення -ому, -єму, -и (по-нашому, по-своєму, по-материнськи);
- за до прийменника по від порядкових числівників (по-перше, по-четверте);
- неозначені складні прислівники з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -то (аби-то, будь-де, коли-небудь);
- з двох прислівників (десь-інде, вряди-годи, тяжко-важко);
- повторенням слова або основи без службових слів (далеко-далеко, ледве-ледве), або зі службовими словами між ними (віч-на-віч, пліч-о-пліч);
- за традицією, термінологічного характеру (де-факто, де-юре).
Объяснение:
Для мене найближча людина - моя найкраща подруга Василина.
Вона дуже весела дівчина й має добру вдачу. Василина завжди мене підтримує й завжди мене вислухає. Моя подруга має гарні оцінки, й іноді здається, що скільки б нам домашньої роботи не задавали, василині буде мало. Вона , як-то кажуть, легка на підйом. Але з тим, і відповідальна. василина має блакитні очі й біляве волосся. Вона дуже висока, й тому. коли ми були разом у дитячому садку, ії вес час дражнили. Та василина не звертала на це уваги, й замість того щоб плакати, вона пропонувала цим дітям якусь чи до чи дружбу.
