Хліб - найбільше багатство переказ
У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим із багатств.
Коли його обмаль, чваньковите золото непотріб. Його
закопують у землю, як мерця, його ховають за ковані двері, як
найпідлішого злочинця. А хліб і в бундючні хороми, і в селянські оселі здавна вносили на золотих підносах із шанобою. Ти,
золото, годишся тільки для того, щоб на тобі подавати до столу
звичайний чорний житній хліб. Недарма збіднілі народи відверталися
від держав, котрі мали багато золото руки до тих, які
мали багато хліба.
Хліб переважає все. Одне пшеничне зерно тяжче за гори золота.
Вкинуте в землю, воно за один лиш рік дає тисячу зерен. А золотий
мішок вік пролежить у землі й нічого не вродить.
Тож недарма хлібом і сіллю зустрічає Україна своїх дорогих гостей.
Ідіть, народи! Україна не відмовить вам, як не відмовить у хлібі сусід
сусідові, село селу. Можливо, в інших державах не так заведено.
Можливо, там, де владарює золото, за хліб і гребуть золото. А у нас ні.
У нас віддають хліб тією ж міркою, якою позичили... Ми позичаємо
хліб на багатство.
Щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо:
"Отче наш, хліб наш насущний дай нам сьогодні". І цю молитву батьки
заповідають нам, а ми - нашим дітям. Бо хліб безцінний. Він
сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото,
насущний і святий хліб із нашого поля.
