1.Орфографічні помилки допущено в рядку:
а)товариство, сиваський, б)меккський, острозький в)герцозький, козацький г)ткацтво, убозтво.
2.Подвоєні літери не треба писати у всіх словах:
а)бов...аніти, нехворощ...ю, б) с...авці, ім...іграція в)стат...ей, довгождан..ий г) міськ...ом, здійснен..ий.
3.Літеру Е треба писати в усіх словах рядка:
а)мавп...ня, вул...чка б)горл...чка, слон...ня в)мар...во, ліж...чко г)печ...ний, п..кти.
4.Разом треба писати всі слова в рядку:
а)лимонно/кислий, перекоти/поле, сніжно/білий, б)кисло/молочний, суспільно/корисний, червоно/гарячий,
в)кримсько/татарський, жовто/синій, г) темно/синій, північно/холодний.
5.М який знак треба писати в словах рядка:
а)конферанс...є, шифон...єр, б)кол...є, ін...єкція, в)пас...янс, б...юджет, г)ад...ютант, Н...ютон
6.Неправильно узгоджені слова в рядку:
а)повноводне Хуанхе, сонячний Перу, б)духмяна салямі, свіжа путасу, в)зелена броколі, гарне мариво, г)рожевий фламінго, смачна кольрабі.

Я — українець, рідна мова моя — українська. Мені близькі й рідні народні традиції та свята. Особливо подобаються зимові свята з безліччю обрядів та дійств, у яких приємно брати участь.
Та якось я запитав: що для мене значить бути українцем? І прийшли ось такі несподівані думки. Наприклад, усюди слід поводитися так, щоб за мене не було соромно батькам, учителям. Бо з давніх часів українці вчили дітей бути чемними. Мені слід добре навчатися, аби примножувати успіхи України, коли я стану фахівцем у комп'ютерних технологіях. Мені слід бути активним у справах класу, школи. Хтозна, а раптом життя покличе мене до участі в політичних справах України, щоб надалі відстоювати її незалежність. Тож маю виховувати в собі високі моральні якості, що їх віками плекав народ, — чесність, порядність, любов до рідного краю. Насамперед мушу сказати, що бути українцем — дуже відповідально, особливо перед майбутніми поколіннями.

Я — українець, рідна мова моя — українська. Мені близькі й рідні народні традиції та свята. Особливо подобаються зимові свята з безліччю обрядів та дійств, у яких приємно брати участь.
Та якось я запитав: що для мене значить бути українцем? І прийшли ось такі несподівані думки. Наприклад, усюди слід поводитися так, щоб за мене не було соромно батькам, учителям. Бо з давніх часів українці вчили дітей бути чемними. Мені слід добре навчатися, аби примножувати успіхи України, коли я стану фахівцем у комп'ютерних технологіях. Мені слід бути активним у справах класу, школи. Хтозна, а раптом життя покличе мене до участі в політичних справах України, щоб надалі відстоювати її незалежність. Тож маю виховувати в собі високі моральні якості, що їх віками плекав народ, — чесність, порядність, любов до рідного краю. Насамперед мушу сказати, що бути українцем — дуже відповідально, особливо перед майбутніми поколіннями.