Відповідь:
- Доброго ранку, діти
- Доброго ранку, Маріє Олександрівне
- Діти, чи знаєте ви щось про другорядні члени речення?
- Так, їх існує тільки три. Це додаток, означення , обставина,- віповів учень на запитання вчительки
- Так, ти правий. Другорядні члени речення поділяють на три типи: додаток, означення, обставина. Додатком називається другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або розповсюджується стан чи ознака, і відповідає на питання непрямих відмінків кого? чого? ким? чим? кому? чому? кого? що? на кому? на чому? Хтось може нависти приклад речення з додатком?
-Ми пішли до бабусі, Ми- це підмет, пішли - це присудок, до бабусі-це додаток. Це речення складається з головних та другорядних членів речення,- відповіла відмінниця.
- Так, молодець. Гарно засвоїла минулий матеріал про головні члени речення. Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) скільки? Хтось може навести приклади?
- Я маю гарне взуття . Гарне- це означення.
- Молодець. Обставинами називаються другорядні члени речення, які вказують на місце, час, мету б дії. Ось приклади речення з обставиною, напишіть у себе в зошиті. Це буде вашим домашнім завданням
Пояснення:
Загальна характеристика речення за типом зв’язку
V. Якщо сполучникове, то сурядне чи підрядне.
VI. Послідовність аналізу речень із сурядним типом зв’язку:
1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
2. Семантико-синтаксичні відношення між частинами (єднальні, зіставні, протиставні, розділові, градаційні, приєднувальні) та тип структури (відкрита / закрита).
3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
4. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
5. Аналіз кожної предикативної частини за схемою простого речення.
6. Пунктуація.
Якщо підрядне
VII. Послідовність аналізу речень із підрядним типом зв’язку.
СХЕМА РЕЧЕННЯ (горизонтальна і вертикальна)
1. За кількістю частин (двокомпонентне / багатокомпонентне)
2. Багатокомпонентне
— вказати різновид:
супідрядність (однорідна / неоднорідна)
чи послідовна підрядність)).
контамінована підрядність (з подальшою характеристикою)
3. Позиція підрядної частини щодо головної (чого стосується підрядна частина: одного члена речення, словосполучення чи всього змісту головної і визначення на основі цього типу структурної взаємодії – розчленованої / нерозчленованої структури).
5. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
6. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
7. На яке питання відповідає підрядна частина.
8. Вид підрядної частини за всіма принципами (ФГК, ЛГК, ССК, ШК).
9. Аналіз кожної частини (головної та підрядної) за схемою простого речення.
10. Пунктуація.
Якщо безсполучникове
VIII. Послідовність аналізу речень із безсполучниковим типом зв’язку:
1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
2. Кваліфікація зв’язку між частинами та їх змістових відношень (однобічні відношення / двобічні; відкрита / закрита структура).
3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
4. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
5. Аналіз кожної частини за схемою простого речення.
6. Пунктуація.
Якщо багатокомпонентне речення з різними видами зв’язку
ІX. Послідовність аналізу речень із різними типами зв’язку:
1. Кількість частин / компонентів / блоків (виокремити їх, охарактеризувати тип зв‘язку на зовнішньому рівні членування).
2. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
3. Частини речення із сурядним типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.
4. Змістові відношення між сурядними частинами.
¨5. Частини речення із безсполучниковим типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.
¨6. Кваліфікація зв’язку між частинами та їхніх змістових відношень.
¨7. Кваліфікація підрядних частин і встановлення їхнього зв’язку з головною.
¨8. Місце підрядної частини в складнопідрядному реченні.
¨9. Аналіз кожної частини за схемою простого речення.
10. Пунктуація
