добігла кінця довга морозна зима. нарешті настала весна. про неї нам нагадують проталини, приліт перших птахів, багатоголосий гомін граків і шпаків, спів жайворонків у чистому полі. поступово тане сніг, з’являється земля. відразу ж реагуючи на тепло, починає рости зелена трава, цвісти перші квіти, розпускається листячко на деревах і чагарниках. з кожним днем стає дедалі тепліше й радісніше на душі.якщо восени нам дощ набридає, бо він приносить прохолоду, вогкість та похмуру погоду, то навесні його, навпаки, всі чекають. після нього все стає свіжим і чистим навколо. вмита дощем рослинність блищить і приємно пахне свіжістю.
я повністю підтримую думку м.рильського про те,що ми маємо любити природу. але любити природу -- не означає тільки милуватися нею і використовувати лише для свого задоволення.
"я люблю природу, отже, -- володію нею", -- помилково говорять байдужі,корисливі люди. не можна бути егоїстом у ставленні до неї.
на сьогоднішній день у нашій країні досить серйозна екологічна проблема. ми щоденно зрубуємо ліси, цим самим забруднюємо атмосферу, а статистика показала,що територія сміття на україні дорівнює території однієї данії. і, використовуючи природні багатство(і говорячи при цьому про любов до природи), ми вбиваємо своє життя і життя наступних поколінь.
ми всі -- частинка природи, і наше майбутнє залежить від того, як ми по-справжньому будемо любити її!
любімо природу не для себе,
любімо для неї !
детальніше - на -
