Напишіть невелике звернення до своїх однолітків у публіцистичному стилі на одну із тем.
Пам’ятаймо про полеглих. Твори себе працею. ​

Осінь - пора незвичайна: вона комусь подобається, комусь не дуже, а комусь взагалі хочеться викреслити із списку пори років. З одного боку все погано: постійні дощі, опале листя, прихід холоду, відповідно похмурі думки. Але з іншого боку - все прекрасно: світить сонечко, накрапає веселий дощик,сади й городи обдаровують нас стиглими плодами... Так можна продовжувати до безкінечності! Але я маю свою думку й уявлення про осінь. Осінь - дуже романтична й душевна пора, бо нема нічого кращого за осіннє небо, духмяні фрукти й овочі... Я обожнюю це! Ото ж бо, мені подобається осінь...

  у мене є товариш, якого звати ілля. він має

світлу голову, є бистрим на розум. ілля дуже чемний хлопчик. він завжди

швидко приходить на , коли я цього потребую. я також намагаюсь бути

гарним другом для нього. але чи завжди я можу ним пишатися? я вважаю, що так. ілля

- це мій близький товариш, з якого я можу брати приклад.

      чому ж я пишаюсь

своїм товаришем? я пишаюсь ним тому, що він зміг виграти важливий для нього

конкурс з ійської мови. наступного навчального року ілля поїде навчатись до ії. всього цього він досяг своїми стараннями. цього року ілля показав, як важливо

бути беручким до праці. як каже мій товариш, працелюбність – запорука успіху. якщо весь час лічити ворон, то досягти чогось не вдасться ніколи.   я

вважаю, що мій друг – гідний приклад для наслідування. саме тому я ним по-справжньому

пишаюсь!