14. Помилково вжито прийменник у словосполученні
а) піти за водою
б) боротися за незалежність
в) працювати за гроші
г) піти по хліб

15. Разом потрібно писати усі сполучники рядка
а) що/б, тому/що
б) як/що, як/би
в) так/що, ні/би
г) мов/би, коли/б

16. Познач речення, у якому немає частки
а) Каченята пручались, краплі стікали по грудях, але ж щось попадало і в
горло (За Є. Гуцалом).
б) Білуга так розсердилась, що зняла бурю ще більшу (В. Ян).
в) Втім, корона так і не знадобилась Давиду (С. Скляренко).
г) Поховайте та вставайте, кайдани порвіте... (Т. Шевченко).

Думаю,что человек сам делает свою жизнь. В этой притче женщина попросила, так сказать, много и сразу, не прилагая никаких усилий,чтобы добиться всего этого самой. Он дал ей семена, чтобы она сама сделала свою жизнь что ли. Ведь всё, что хочешь ты, зависит от тебя самого! Не нужно просить у кого-то денег,любви,счастья,успеха,здоровья,если ты и сам можешь всего достичь. Можешь найти хорошую работу,заработать много денег,а еще добиться успеха. Найти любовь ты можешь сам, зачем ее просить? Здоровье? Счастье? Нашел любовь- нашел и счастье! А здоровье..береги его, заботься о нем.

Объяснение:

Учому краса і багатство української мови? український поет володимир сосюра в часи великої вітчизняної війни закликав: любіть україну у сні й наяву, вишневу свою україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. у кожному художньому творі ми знаходимо золоті зерна добра, барвистої краси мови. а мова наша дуже багата. нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане. про красу і багатство української мови влучно говорить український поет олександр підсуха у вірші "мова": ой яка чудова українська мова! де береться все це, звідкіля і як? є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, бір, перелісок, чорноліс. є іше й байрак! мова — одне із чудес, за якого люди найтонші відтінки думок і почуттів. вона віддзеркалює душу народу, його історі мова — то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той всихає від спраги. століттями мова народу була тією повноводою річкою, яку ми називаємо поезією. поетична грань живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води. наша рідна мова — запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів. проголошення незалежності дало право зайняти українській культурі належне їй місце. а основою, джерелом культури є материнська мова. а яка ж красива, яка милозвучна ота материнська рідна мова. яка багата у висловах, порівняннях, метафорах, гіперболах.