Моє улюблене заняття – це гончарство. Це моє хобі і, мабуть, навіть майбутня професія. Я займаюся гончарством вже давно і часто допомагаю своїй тітці, яка є справжнім гончарем і веде заняття в нашій студії.
Мені дуже подобається дивитися, як зі шматка глини народжується річ. Гончарна глина буває різного кольору: від майже білого до рудого, є навіть темно-сіра гончарна глина, вона доволі рідко зустрічається. Глина дуже приємна на дотик: вона нібито «жива». Тримаючи у долонях шмат глини, я завжди уявляю собі, що планую з неї зробити: іграшку, глечик, мисочку, тощо.
Коли я сідаю за гончарне коло, весь світ навкруги завмирає: я працюю. Центрую шматок жирної глини, довго-довго проминаю її, щоб вийшли всі бульбашки повітря, і починаю над нею чаклувати. Звісно, я маю на увазі «працювати», але, як на мене, у справі гончаря є щось чаклунське.
Коли виріб готовий, я зрізаю його з гончарного кола спеціальною волосінню і ставлю на полицю сушитися. Потім ми їх будемо обпалювати у спеціальній пічці. Деякі з ними оздобимо ангобами, деякі – покриємо поливою, тобто глазуром, і знову опалимо.
Дуже радію, коли людям подобається щось з того, що зробив я. Мені дуже приємно дарувати свої вироби і знати, що вони приносять людям радість.
