Реклама свого села(міста) іть швидше!

У мене є улюблене заняття. Це - читання. Я обожнюю читати.
Читаючи, я дізнаюсь багато нового. Наприклад, як правильно себе поводити у різних ситуаціях, як готувати, вишивати і багато іншого.
У мене вдома є міні-бібліотека. Це декілька поличок, на яких є різні книги: великі і маленькі, яскраві і не дуже, з малюнка чи без них. Прочитані книги я не викидаю, а віддаю у бібліотеку.
Я часто беру книги з бібліотеки. Але якщо у мене з'явилася куплена книга, то я обов'язково обгортаю ії і владу в неї закладку, щоб не загинати краї для цього.
І взагалі, я вважаю, що читання - найкраще хоббі.

Восени дощить дуже часто. Мені подобається легкий осінній дощ, коли погода ще тепла, а дерева не поскидали листя. Тоді він змиває пил з доріг та робить осінні барви ще яскравішими.
Але якщо дощ іде тривалий час, то стає волого й холодно, усюди з’являються калюжі, підіймається вітер. Краплі сумно й монотонно падають на землю. Такий дощ псує настрій. Неможна піти погуляти, не хочеться взагалі виходити на вулицю.

2. Осінній дощ спокійний та неспішний. Зазвичай він не приходить раптово. Спочатку підіймається вітер, а небо затягують сірі хмари. Далі починає мілко накрапати дощ . Згодом він може посилитися , а може мжити потроху цілий день.
Гола земля на прибраних городах та клумбах стає чорною-чорною від дощової води. У великих, наче озерця, калюжах плаває різнокольорове осіннє листя.

3. Восени зовсім не хочеться дощу, тому що й так стає прохолодно, часто дме вітер, погода похмура  й непривітна. Осінній дощ сумний та холодний. Його краплі швидко збігають по листям дерев, а далі листя саме з жалем падає додолу. 
Осінній дощ показує нам, що літо закінчилося, а природа готується до зимового сну. За стіною дощу десь угорі ховається чисте небо й сонечко, якого так не вистачає в холодну пору року! Але у природи немає поганої погоди, та навіть дощ залишає по собі одну приємну річ – свіже повітря. Після дощу восени так легко дихається!