І. Перепишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки.
І мабуть над усе до загину треба віри людині в людину. Світ отой напівзабутий здається нині зітканим з туману. А мені будь ласка бубликів в’язку. Я мислю отже існую. У калині кажуть живе материнська любов і мудрість. Буває часом сліпну від краси.

- Добривечір, Катю!
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі! 

Связных нет, но я могу привести примеры, где используется каждый.

Дружно ударились рыбы об лед, и на реке начался ледоход (Берестов).
Cloud 9 (Леннон).
Родился я в рубашке из нейлона (Высоцкий).
Он у нас восьмое чудо, у него завидный нрав - неподкупен, как иуда, храбр и честен, как Фарлаф (эпиграмма).
У него глаза на лоб полезли от страха, а хлеб выпал из рук на стол ("Олень в гостях").
Колосья в ответ шелестят: "Золотые руки растят".
И просто кондрашка хватила пашу, когда он узнал, что я пою и пляшу (Высоцкий).
Между небом и землей жаворонок вьется (романс Глинки).
С потолка он строит дом, носит воду решетом (Маршак).
Моряк вразвалочку сошел на берег, как будто он открыл 500 Америк (известная песня).
Не вешать нос, гардемарины (Харатьян).
Женя идет, зевает по сторонам, считает ворон (Катаев).
Мы будем не от печки, а от стенки ("Федотка").