Випишіть дієслова у дві колонки: 1) І дієвідміна; 2) ІІ дієвідміна.
1. Зсунути, гуркотіти, реготати, краяти, скреготіти, кроїти, оцінювати, бачити,
белькотати, в’їздити, вміти, знітитися, муркотіти, кликати, сюркотати,
вставити, зважити, збороти, підсісти, цокотіти, стругати, в’юнитися, тьмяніти.
2. Означити, знати, палахкотіти, свистіти, задріботати, іржати, вжалити,
вдержати, хотіти, одужати, диркотіти, змокріти, збігти, тупотіти, бігати,
удобрити, шепотіти, ойкати. 3. Лящати, клепати, скривати, кроїти, лютувати,
дирчати, одужати, оборонити, диркотати, завадити, знати, вбігти, белькотіти,
наколоти, збороти, оздобити, белькотати, свистіти, означати, волочити,
скласти, знехтувати, ударити, сипати, згаснути, пищати, дихати.

Останнім часом слово "герой" стали частіше вживати. Ним називають і пожежника, який виніс дитя з палаючої будівлі і вчителя, який дарує свої знання й душевне тепло дітям протягом усього життя, і лікаря, і воїна-захисника... Хто ж насправді гідний цього виского звання - герой?

Я вважаю, що героями стають лише ті люди, які можуть пожер­твувати собою заради блага інших. Героїзм, як на мене, і є найви­щим виявом людяності.

По-перше, тільки по-справжньому шляхетні люди, яким власти­ві співчуття, відповідальність, здатні відчувати чужу біду й відда­ти своє життя заради інших. Та часто героїзм є платою за чиюсь недосконалість, несправедливість. Можна пригадати чимало яск­равих прикладів образного висвітлення цієї думки. Одним із най­кращих серед них є Джон Коффі — головний герой роману Стівена Кінга «Зелена миля». Цей чоловік за до свого дару намагається врятувати від смерті двох дівчат, хоча його самого можуть запідозрити в убивстві. Урешті-решт, його засуджують до смертної кари за злочин, якого він не скоював, але на боці цієї мужньої та благородної людини — правда й читацькі симпатії.

По-друге, героїзм виявляється за якихось незвичайних, особли­вих умов, у які потрапляє той, хто мусить миттєво зробити свій вибір (а для цього він має бути щонайменше порядною людиною). Шкода тільки, що такі обставини часто виникають унаслідок безвідповідальності тих, чиїм посадовим обов’язком було уникну­ти таких ситуацій. Тому в героїчному гостро відчувається неми­нучий трагізм жертви, розплати за чужу вину. Прикладів цього і в історії, і в сучасному житті скільки завгодно: подвиг пожежників-ліквідаторів на Чорнобильській АЕС, самовідданість Не­бесної сотні, героїзм волонтерів під час АТО, які, ризикуючи життям, нехтуючи небезпеку, даючи власні кошти, допомагають бійцям і біженцям, що потребують їхньої до

Отже, на героїзм здатні лише мужні й шляхетні люди; він по­требує готовності в надзвичайно важливий момент зробити вибір на користь тих, кому потрібні твої зусилля. Звичайно, це власти­во тільки високоморальним людям і виявляється в їхніх учинках не щодня, а за особливих трагічних обставин, які вимагають жер­товності.

Вчера доня жалуется:дали на уроке такое сочинение написать сложноена тему: "Нащо крилатим грунт  під ногами?" по віршам Ліни Костенко Я то написала,но мне кажется муть.Сама не поняла,что  я там написала.Отредактируй.Я почесла затылок,ума не приложа,что можно написать на эту темку.Грю:дай почитать,шо ты там накропала.Почитала и поняла,что не только редактирвать не надо,а читать и наслаждаться.Стиль и пунктуация автора сохранены.

На мою думку "крила" потрібні для того щоб людина змогла відпочити,помріяти.Взагалі слово "крила"мається на увазі в переносному значенні.Я розумію визначення " Нащо крилатим грунт під ногами"так: людина не може прожити все життя мріями,вона не може нічого не робити,"грунт"їй потрібен для того щоб не лінуватися.Для цього дорослі ходять на роботу,а діти в школу.

Звісно ж людина не може прожити все життя працюючи.Людям потрібно теж інколи відпочивати.Їздити на відпочинок,або хто не може собі цього дозволити можна зробити те,про що дового мріяв.Ще ж можна "надіти крила" та пофантазувати,помріяти,відкрити свій талант,відчути свободу.

Кожна людина має "крила",але не кожен може їх в собі відшукати.