ЧОМУ!?

1. Тепле кашне (шарф), а не теплий.

2. Чорне чорнило, а не чорні.

3. Можна мій сусіда і моя сусіда.

4. Печиво, вариво, плетиво, але марево.

5. Лисяча нора – присвійний прикметник, а лисяча шапка – відносний.

6. Історичний, але географічний.

7.Абикого, але аби в кого.

8. Трьома, але чотирма.

9. Ходимо, але чешемо.

10. Писати - писатиму, буду писати (майбутній час, дві форми).

Але написати – напишу (майбутній час, одна форма).

​

Завдання 2

Усі слова, що по ліву сторону, є словами розмовного стилю.

Речення:

1. Восьмирічний Юрко запропонував батькам поїхати на відпочинок біля річки і матір, зрадівши цій пропозиції, назвала сина вигадником.

2. Сашко зачепився за гілку та й гепнувся прямісінько у величезну калюжу.

3. Сім'я сиділа за столом та добре проводила час, але раптом хтось з дітей почав хнюкати.

4. Мама Іванки прийшла до школи, щоб поспілкуватися з кривдником доньки та щойно він підійшов до них, вона недоброзичливо вимовила: «Ну привіт, дружок...»

5. До Оксани постійно прикуто багато уваги у соціальних мережах і це їй вже остогиділо.

Завдання 3

Носитися  майданчиком

Отримати додаткові завдання

Підбивати підсумки

Роззявити рота

Брати участь

Протягом тижня

Вимкнути світло

Ми всім класом розмовляли по нашого класного керівника. В кожного учня прозвучала своя думка. Ось думка поганого учня: наша класна керівничка мене ненавидить. Ставить одні двійки, а в кінці тижня незадовільну поведінку.
А ось класний керівник очима хорошої учениці:
наша класна керівниця дуже добра. Вона всіх любить, і нікого ненавидить.Просто коли учень погано навчається, авжеш йому будуть двійки, і коли погано поводиться буде погана поведінка.
У кожного учня був свій погляд на класного керівника.