1. Сиплеться(присудок), осипається(присудок) листя(підмет). Плаче(присудок) і посміхається(присудок) крізь(разом зі слізьми) сльози(обставина) осінь(підмет) (М. Стельмах). 2. Червонясте(означення), золотисте(означення) опадає(підмет) з кленів(обставина) листя(підмет) (І. Блажкевич). 3. Оголила(присудок) темна(означення) осінь(підмет) і дерева(додаток), і кущі(додаток) (В. Скомаров- ський). 4. Світить(присудок), та не гріє(присудок) сонце(підмет) золоте(означення) (Я.Щоголів). 5. Водить(присудок) осінь(підмет) хороводи(додаток) то із листя(означення), то з дощів(означення) (А. Качан). 6. Осінь(підмет) на(до узлісся) узліссі(обставина) фарби(додаток) розбавляла(присудок), пензликом(додаток) легко(обставина) листя(додаток) фарбувала(присудок) (П.Осадчук).
Відповідь:
1. На той раз суддями були
Якіїсь два Осли,
Одна нікчемна Шкапа
Та два стареньких Цапа,-
Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та плохий. <<Щука>>
2. Хтось Мухам набрехав,
Що на чужині краще жити,
Що слід усім туди летіти,
Хто щастя тут не мав. <<Бджола і Муха>>
3. — Ох,— каже,— як не гріх котам
Таких малесеньких, безвинних не жаліти!
І їм же хочеться на світі жити…
Ну, вже коти! Десь на лихо вони
Вродились, вражії сини,
Не тільки вдень, вночі поживу бачуть,
Не бачать тільки, як горюють в світі, плачуть…
Зажерливих пройдисвітів таких
Я перевішала б усіх…—
І жалібниця щось сказати ще хотіла,
Аж пташки із гнізда додолу якось ляп,
Лисичка зараз хап та хап —
Прехорошенько всіх поїла…
Як жалібно співати почала,
А он на що звела! <<Лисиця - жалібниця>>
