Lolla20031999
23.07.2022 12:23

1Прийменником є виділене слово в реченні: *
а)( Навкруги) хати зацвіли вишні.
б) Усе ходимо кругом і (навколо).
в) Дуб (навпроти) кидав тінь на грядки.
г) Машина промчала (поруч).
2. Через ДЕФІС треба писати всяі прийменники в рядку: *
а) з/під, з/над, з/посеред;
б) у/продовж, з/поміж, за/для;
в) з/поперед, з/понад, по/під;
г) до/в/кола, по/при, з/проміж.
3. Помилку у вживанні прийменника допущено в рядку: *
а) українець за походженням, пішов по воду;
б) згідно з інструкцією, підручник по фізиці;
в) через неуважність, відповідно до наказу;
г) в`їзд за перепустками, залежно від погоди.
4. Сполучник підрядності є в реченні: *
а) Боліла голова, хотілося полежати, але серце співало.
б) Чи зірка в небі враз розквітла, чи у вікні широкім зали нарешті спалахнуло світло.
в) Не пригадую, щоб так пізно восени була гроза.
г) Та не вбити вже у живих пісню правди і волі.
5. Виділене в дужках слово є сполучник в реченні: *
а) Я хочу жити так, (що/б) серце билось.
б) (Що/б) не робив, роби тільки найкраще.
в) (Що/б) не сталося, ми не розлучимося.
г) Думаю, (що/б) приготувати на вечер.
6. Частки є в обох сполученнях слів: *
а) ходити навколо храму, вивчив лише алгебру;
б) надіслав би повідомлення, батько чи мати;
в) згідно з наказом, невже це потрібно;
г) ото ж тая дівчиноька, хай буде добре.
7. Окремо треба писати всі слова в рядку: *
а) учив/же, авже/ж, навряд/чи, читай/но;
б) таки/побачив, тільки/що, все/ж/таки, зробив/би;
в) як/небудь, що/разу, таки/знав, як/от;
г) немов/би, отакий/то, аби/куди, /тому.
8. Через ДЕФІС треба писати всі слова в рядку: *
а) хтозна/який, навряд/чи, як/от, таки/заспівав;
б) отакий/то, все/таки, все/ж/таки, сядь/бо;
в) коли/небудь, так/то, знав/таки, заходь/но;
г) колись/то, начеб/то, читай/но, казна/звідки.
9. У реченні //"Цінь! Цінь!" - затягли нескладну пісеньку вертляві синички.// вигук належить до групи: *
а) емоційних;
б) волевиявлення;
в) звуконаслідувальних;
г) слів мовного етикету.
10. Виділене в дужках слово є часткою і його треба писати ОКРЕМО: *
а) (Як/би) мені черевики, то пішла б я на музики.
б) (Як/би) там не було, комусь треба це зробити.
в) (Як/би) знав, де впадеш, то соломки підстелив би.
г) Він би прийшов, (як/би) хотів.
11. НЕ модальна частка є в реченні: *
а) Ну як обійтися без цих знань?
б) Хай радіють і сміються діти!
в) Так, за цим лісом - гори.
г) Він аж зупинився від несподіванки.
12. Формотворчі частки є в усіх реченнях, ОКРІМ: *
а) Його недавно мовби підмінили.
б) Сонечко росою умивалося і до хмарок в небі посміхалося.
в) Виконай завдання якнайкраще.
г) Хай скаже тобі хтось, де правда.

Даю 40 б!

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
arty181118
11.05.2022 14:20
О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев... Олександр Олесь Багато сучасних учених стверджують, що українська мова - одна з найкрасивіших мов світу. Але що таке красива мова і як можна об'єктивно визначити «мовну красу», коли у світі існує понад сім тисяч національних мов і кожна є рідною для певного народу, а відповідно, і найкрасивішою? У мовознавчій науці це визначається гармонійним поєднанням приголосних і голосних звуків у межах складів кожного слова, чергуванням і процесами спрощення, повноголоссям тощо. Враховуючи ці особливості (їх ще називають засобами милозвучності), учені справді мають підстави стверджувати, що українська мова поряд із італійською є однією з найкрасивіших мов світу. Однак чи погодяться з таким твердженням англійці, для яких взірцевою є мова Дж.Г. Байрона, або німці, які впевнені в тому, що лише мова И.В. Гете заслуговує на звання найкрасивішої? А може, фіни, мова яких послуговується дуже малою кількістю голосних звуків, що суперечить законам милозвучності, визнають свою мову негарною? Кожна національна мова - унікальна, самобутня, для кожного народу вона найкраща і наймиліша, а тому слід по-іншому розуміти мовну красу. На мою думку, справжня краса мови полягає у вмінні нею користуватися, у дбайливому ставленні до неї, у прагненні кожного говорити правильно. Мова стає по-справжньому гарною і приємною лише тоді, коли той, хто говорить, сам отримує насолоду від неї: В словах ні іржі, ні олжі Не любить мова жива, Бо мова - це пісня душі, Покладена на слова. Рідна мова - завжди красива, бо є найбільшою духовною коштовністю народу, скарбницею його мудрості, яка передається від покоління до покоління із настановою берегти й плекати її. О місячне сяйво і спів солов'я, Півонії, мальви, жоржини! Море брильянтів, це мова моя, Це - мова моєї Вкраїни! (В. Сосюра) Українська мова має дуже багато засобів для вираження найрізноманітніших почуттів, а найбільше - почуттів ніжності й любові. Саме тому поети завжди так захоплено відгукуються про неї, як, наприклад, співець мовної краси В. Сосюра. Ніжна українська мова пробуджує в нас найкращі почуття, вона освячена любов'ю до найдорожчих людей, вона завжди з нами, поки ми є на цьому світі, поки кохаємо й творимо добро, поки гніваємося й прощаємо, поки живе в нас потяг до творчості. У мові - усе життя нашого народу, все минуле й сучасне, увесь навколишній світ: Все в тобі з'єдналося, злилося – Як і поміститися в одній! – Шепіт зачарований колосся, Поклик із катами на двобій. Ти даєш поету дужі крила, Що підносять правду в вишину, Вченому ти лагідно відкрила Мудрості людської глибину. Однією з найважливіших запорук краси мови є її чистота. На жаль, не завжди ми дбаємо про правильне слововживання, вимову, побудову правильних висловлювань, які свідчать про чітке й логічне мислення, про те, щоб слова були зрозумілими для співрозмовника, якнайточніше розкривали наші думки та почуття: На все впливає мови чистота: Зір глибшає, і кращають уста, Стає точнішим слух, а думка гнеться, Як вітром розколихані жита. Як відомо, найбільше про чистоту та правильність мови дбають письменники - справжні «майстри слова», які, власне, і є творцями мовної краси. Однак по-справжньому красивою мова буде лише тоді, коли це намагатиметься робити кожний із нас, адже чистота мови означає чистоту думки й почуттів її носія, а отже, і народу в цілому. З перших хвилин життя людина потрапляє у світ неповторної рідної мови, яка супроводжує її протягом усього життя. Кожне слово, кожен звук рідної мови - найкрасивіші, тож нехай ця краса ніколи не в'яне і викликає у нас почуття гордості щоразу, коли звучить наша українська мова - одна з наймилозвучніших мов світу.
0,0(0 оценок)
Ответ:
Radled
23.09.2020 19:24

ответ: Кам'янець-Подільська фортеця – це одне з семи чудес України, є Національним історико-архітектурним заповідником, вона занесена до Списку пам‘ятників світової культури спадщини ЮНЕСКО. Своєрідність та унікальність полягають у гармонійному поєднанні ландшафту і містобудівної структури середньовічного міста, в якому військові інженери, використовуючи чудові природні властивості, створили фортифікаційну систему.

До творення неповторного архітектурного вигляду Кам’янець-Подільського у різні періоди його історії доклали майстерності архітектори й скульптори з Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини та ін.

Традиційно вважалось, що фортеця постала у другій половині XIV ст., а точніше 7(15) січня 1374 р., на що вперше вказує грамота Юрія Коріатовича. Юхим Сіцінський стверджував, що Кам’янець-Подільський замок збудовано одночасно із заснуванням самого міста, тобто після 1362 р. Саме після Синьоводської битви великий литовський князь Ольгерд, прогнавши з Поділля татар, віддав цю територію своїм небожам – князям Коріатовичам. Сучасні дослідження дають підстави стверджувати, що початкову історію замку, як і самого міста, доречно пов’язувати з кінцем ХІІ – початком ХІІІ ст.

Фортеця складається з двох частин: Старої фортеці (Старого замку), що захищала підхід до перешийку між півостровом, на якому розміщувалася найдавніша частина Кам'янця-Подільського - Старе місто, та «материком» і Нової фортеці (Нового замку), яка прикривала Стару фортецю з боку поля.

До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця, глибина якої 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі. У підземеллях Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У західному бастіоні реконструйовано панораму оборони замку 1672 р. під час турецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арбалета, відчувши себе середньовічним воїном. До нашого часу збереглася система ходів і казематів, що сполучали колись замок з передмістям Карвасари.

Історія фортеці продовжує наповнюватись та досліджуватись і сьогодні. Протягом 2008-2010 р. проведено ряд реставраційних робіт північної стіни та укріплень замку. На території фортеці минулими роками велись зйомки фільму «Тарас Бульба», який вийшов в світовий кінопрокат. Літом 2010 р. проводились археологічні дослідження при участі експедиції студентів та науковців КПНУ ім. І. Огієнка.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота