Завдання 1. Поставити розділові знаки при діалозі. Мама усмiхнулась
1. Це не проста каблучка бо завдяки їй я можу будь-якої митi
перенестися у своє дитинство Варто лише одягнути каблучку на палець
Перенестися по-справжньому недовiрливо подивилася я на маму
Так мов у казцi в яку зараз нiхто з дорослих не вiрить Хочеш провести в моєму дитинствi свої лiтнi канiкули
2. Як твої шкiльнi справи (з/с)питала Марiя Іванiвна.
Завтра контрольна з мат..матики Хотiла б я захворiти на гри(п/пп)
Дурницi Контрольна це ж лише (сорок)п’ять хвилин а гри(п/пп) аж на два тижнi
Авжеж сказала Марiйка Марiя Іванiвно а чи у вас у гру(п/пп)i
були коли(небудь) жадiбнi хлопчики

Тестове завдання 1 . Указати діалог, в якому правильно розставлено
розділові знаки.
А – Ну що ти побачив там? –
– Хмари, а більш нічого. –
– Подивись краще, може, то й не хмари.
Б – Ну, а в такі ночі ви літаєте?
– Звичайно. Тихо, місячно, ніч саме для польотів.
– А над морем ти літав уночі?
– Літав.
В – Коли ж можна прийти? –
– На мене, то хоч і завтра! Батько чи мати є в тебе?
– Ні, я сирота. –
– Тим краще – сам собі хазяїн.
Г – Пустіть мене, дядьку, в театр! –
– Чого захотів! Я тебе пущу, але так, щоб знав, де раки зимують. –
– Я вже знаю, де вони зимують.

Тестове завдання 2. Указати речення, де правильно оформлена цитата.
А Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з
рогачами пішли в гайдамаки».
Б Шевченко докоряє тим українцям, які запопадливо чекають. Коли:
«німець історію нашу нам розкаже».
В З болем пише Шевченко про українське село:
«Чорніше чорної землі
Блукають люди; повсихали
Сади зелені.»
Г «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа», - писав проТараса Шевченка його великий спадкоємець Іван Франко.

Весна – это то время года, которого все ждут, устав от зимы. Весну часто называют долгожданной. Первые признаки весны, бывает, проявляются еще зимой, в феврале: чуть посильнее посветит солнышко – и начинают таять сосульки, звенит веселая капель, напоминая о приближении весны. После этого еще могут ударить морозы, может пойти снег, но все понимают: весна вот-вот наступит, порадует своим теплом.

Вот и пришла весна. Солнце начинает появляться на небе все чаще, небо делается более ярким, густо-синим, вовсю тает снег и бегут ручьи. Земля еще холодная, слишком сырая и голая, а через остатки снега пробиваются самые первые цветы, которые так и называют: подснежники.

І.

1. Від шахт донецьких і до хвиль Дунаю співаєш ти, мій рідний краю.

2. Вже не вперше з Запорозької Січі прилітали на Україну орли-запорожці на поміч поневоленим братам.

3. Моя солдатська доля почалася далеко-далеко від рідних країв.

4. Гігантські мечі прожекторів метушливо сікли хмари.

5.  Із воїнами йшов поет, незримий, проти фашистських танків і гармат.

6. За річкою, з-за далеких синіючих горбів, червоним велетенським м’ячем викочувалося сонце.

7. Птаство веселе примовкло.

8. Скільки краси в товаристві, в любові людини до людини!

II.

1. Природа – вічне джерело людської творчості, людського мислення.

2. Набираюсь сил од природи, од сільського повітря.

3. Сонце запалило зеленим вогнем кінський щавель.

4. Бліде сонце, показавшись на мить, висипало з-за хмар на землю своє останнє багатство.

5. Підкотила штанці дітвора, паперові пливуть кораблики до сусідського лиш двора.

6. Гули бджоли, щебетало птаство.

7. Студентське плем’я – молоде, задьористе, гаряче – штурмує фортеці знань.  

8. Хвацький сержант Василь у танкістському комбінезоні, в ребристому шоломі стоїть біля танка і посміхається.