На вихiдних Дмитро дивився телебачення, де собаки пригають крiзь обруч. Йому так сподобадась як жiнка весело переставляе обруч,а собаки пригають крiзь нього то в одна мiсто то в друге, i також захотiв щоб його пес Джек весело стрибав в обручi. Вiн даже старався, але нiчого не вийшло. Джек сидiв та висунувги язика вертiв хвостиком. Трiшки подумавши Дмитро крикнув
-Е iдея! Вiн знайшов у мережi iнтернет вiдео-уроки для дресеруаання собак.
Трiшки позаймавшись Джек став виконувати команди якi просив показати йому хлопчик. Песик був щасливий, що змiг зробити заажання, а Дмитрик теперь вважав себе справжнiв дресеровщиком (сорри за ошибки,у меня было это задание в 6 -5 классе, досоовно не помню, и сорри за ошибки у меня нет русской клавиатуры)
Одного разу мені закортіло піти у гори.Я взяла з собою все необхідне-подушку,палатку,ковдру,телефон,фотоапарат...Але сумка виявилася занадто важкою.Та я не могла залишити телефон і фотоапарат.Вигідніше було залишити ковдру.І сумка стала надто легше.Ми вирушили вгору.Високо у горах мені стало холодно. та я залишила разом із ковдрою свою теплу куртку.А коли на землю стали спускатися сутінки стало ще гірше... Ми розпалили багаття,поставили палатки...Прийшов час лягати спати.Я залізла у палатку але не взяла ковдру!Спати на твердій землі було не дуже приемно...На наступний день ми почали спускатися вниз.Пішов дощ...Парасолька не влазила у сумку навіть тоді коли я виклала ковдру.Прийшлося бігти під дощем...Коли ми нарешті прийшли додому я з полегшенням зітхнула...Ось така нещаслива поїздка у гори сталася зі мною одного разу.
