Місце де я проводив свої літні канікули та роки життя, воно дуже важлива для мене. Таким місцем можна назвати моє село. За період, який я прожила тут, мені знайомі кожна вулиця, будинок та мешканець. Все це рідне і незабутнє.
Моє село розташоване на березі річки Південний Буг. Його територія та чисельність населення є досить великими. Охочим оселитись тут ,подобається близьке розташування села поряд з містом, зручні комунікації й разом з тим спокійне тихе сільське життя та мальовнича природа.
У селі працює гарна школа, оснащена сучасним обладнанням, що дає змогу дітям здобувати якісні знання. Селяни завжди можуть розраховувати на своєчасну до у місцевій лікарні. Також для їхніх потреб завжди відкриті пошта, клуб, місцевий музей, бібліотека, аптека та магазини.
Влада села організовує різні масові культурні заходи, у яких селяни також беруть активну участь. Мені дуже подобаються наші народні концерти, тут можна познайомитись з місцевим фольклором. На мою думку, саме в селі особливо шанобливо оберігають та продовжують стародавні звичаї та традиції.
Объяснение:
(+ 2 комы)
Дивився у вікно претемне, знадвору бачив відбиток своїх гнівних, палаючих очей.Його очі, водночас ще чиїсь, вимогливі ,незліченні.Мертвих, і живих ,і ненароджених!
Писати негайно!
Мозок палить гарячка, а душу тривога,гнів .Нехай.Життя таке нетривке. Війнув вітерець і загасив свічку. Все передумане із земляками на рідній, "не своїй землі" ,вилити запеченим кров'ю словом у посланіє. Він вкладе в нього наболіле ,про минувшину ,сьогодення ,а найбільше про майбутнє.Змусить кожного задуматись над ним!
Усю ніч писав, виснажуючи себе до останку, а тоді запропонував послухати вірному землякові.
Тарас читав наче й не одному товаришеві, а всім дідам та прадідам, уславленим у боротьбі за волю, живим час від часу ,забуваючи про найсвятіше - нащадкам, що їм належатиме берегти й любити рідну матір.
Давно вже нездужається поетові. Інший відклав би перо, а Шевченко - нізащо. Нізащо - коли нездужається Україні.
