89. Виділене слово є прислівником у рядку а. брести по/літньому лісу

б. по/твоєму обличчі

в. сказали по/українськи

г. ходили по/вашому селі

90. Виділене слово є прислівником у рядку

а. до/дому друга треба йти довго

б. до/дому повертаюсь пізно

в. в/друге вікно залетів горобець

г. в/голос додалась тривога

91. Прислівник ужито в реченні

а. Недалеко виріс дуб.

б. Квіти милувало око недалеко від вікна.

в. Вона має здивоване обличчя.

г. Це було правильне рішення.
92. Прислівник ужито в реченні

а. Ми зустрічалися щодня.

б. Хто-небудь міг знати про це.

в. Декілька днів минуло з того часу.

г. Повідомили нам про цю радісну подію.

93. Прислівник ужито в реченні

а. Кожен день віщував щось цікаве.

б. Взимку природа зачаровує красою.

в. Гаряче какао обпікало губи.

г. Хтось вирішив сказати про нас.

94. Прислівник ужито в реченні

а. Вдалий виступ здивував усіх.

б. Гарна погода за в ліс.

в. Навесні оживає земля.

г. Я повертаюся до рідного порога.​

     "Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі", - пише поетка сучасності Ліна Василівна Костенко. Свій перший вірш я написав про Україну. В ньому я возвеличив незламність і волелюбність українців, описав гори, ріки і полонини. Він ще не такий досконалий, але написаний від щирого серця. 
     Далі я почав писати вірші різножанрові. Про що б я не писав - природу, тварин, людей, світ - я зрозумів, що вся поезія оповита серпанком загадковості. Вірш є прикладом майстерності, яка досягається завдяки великому таланту та непосильній праці, самовдосконаленню. 
    Для мене поезія - наче ковток свіжого повітря, друге дихання.  Коли я вперше прочитав вірші Ліни Костенко, я був приємно вражений силою її таланту, адже кожен рядок написаний серцем.
   Я хотів би стати відомим письменником у майбутньому, щоб бути істинним сином свого народу, може, навіть, послідовником Ліни Василівни. Я осмислюватиму все, що накопичено й вистраждано століттями несвободи, боротьби, перемог і поразок, щоб нічого не розгубити в нелегкій дорозі в майбутнє тисячоліття.  Мені байдуже, чи стану я популярним поетом, головне - ніколи не зважати на кон'юнктуру і писати найчесніші, найбезстрашніші поетичні твори.

Однорідними членами речення можуть бути всі члени речення: як головні(тобто підмет і присудок), так і другорядні (додаток, означення, обставина). Однорідні члени речення відповідають на одне і те саме питання і відносяться до одного й того самого слова в реченні. Наприклад: Марійка ледь посміхнулася, поглянула здивовано на брата й швидко вибігла з кімнати. Виділені слова в реченні є однорідними присудками. Вони відповідають на одне й те саме питання (що зробила?) та відносяться до одного й того самого слова в реченні - Марійка.