1. Прийменник вжито в реченні А Десь поблизу співали пташки.
Б Лунає неподалік парку голосна пісня.
В Назустріч здіймалося місто вечірнє.
Г Напередодні усю ніч ішов дощ.
Д Мовчать церкви, мовчить базар, і лиш кричать кругом плакати.
2. Прийменник є в кожному реченні, окрім
А Без праці не проживеш.
Б Друзі пізнаються в біді.
В Не гріє сонце на чужині.
Г Як гукнеш, так і відгукнеться.
Д Час за гроші ніколи не можна купити.
3. Сполучник вжито в реченні.
А Дбай ,сину, про своїх друзів: вони повинні бути добрі.
Б Завжди приємно було згадувати всіх , кого  знав  в дитинстві.
В А добрі друзі -запорука успіху.
Г Любий сину кожен повинен стежити і за своїм тілом, і за душею.
Д Я, люба дитино, картав себе за недобре, виробив здатність дбати про душу
4. Сполучник вжито в реченні, окрім
А Коли я був у твоєму віці, то регулярно влаштовував собі сповідь .
Б «Чиста душа -то запорука людського здоров’я і довголіття», - говорили наші предки.
В Мова - знаряддя для засвоєння спадщини минулого й найвищих здобутків культури.
Г .Слово-  наймогутніше знаряддя, що уможливлює перегук поколінь.
Д Прилучення до скарбів рідної мови надає нам духовності та  дужості.
5.В котрому рядку вжито частку:
     А В долині – луки, трава по пояс.
     Б. Було у нього щось тривожне.
     В. Час – не наша власність.
     Г. Дівчина немов квітка.
     Д.Зроблю все, аби помагали.
6.В котрому рядку вжито частку
А Дякую тобі за листа.
Б Хоч хвилиночку зачекай на мене.
В Пам’ятаю, як уперше пішов до школи.
Г Утішило мене те, що ти любиш музику.
Д Мені захотілося жити так, щоб душа співала.
7.В котрому рядку вжито частку:
А Стримую докори за те, що завинила.
Б Слова говорили про те, щоб волу дати.
В Аби щастя було на землі.
Г Мудрість, кажуть, приходить з віком.
Д Цвіт на каштанах вже погас.
8. Частка вжита в кожному реченні, окрім:
А Правда таки переможе.
Б Пішов би я в Україну.
В Майже тиждень не було дощу.
Г Я буду крізь сльози сміятись.

9. В котрому рядку виділене слово є сполучником, і його треба писати разом.:
      А. Ворон висміює свиню за\те, що чорна.
      Б. Що\б улітку не вродило, зимою не зашкодить.
      В. Як\ би руки не працювали, а розум над ними пан.
     Г. Індик хоч не співає, за\те багато думає.
     Д. Він карався за\те, що зрадив.
10 В котрому рядку виділене слово є сполучником, і його треба писати разом.:
АНе за\те вовка б’ють, що сірий, а за\те, що овечку з’їв.
Б Що\б біди не мати, треба працювати.
В Хитра людина за\що вчепиться, за\те й держиться.
Г вулице, за\те, що ти в життя моє вросла.
Д Я думаю про\те, що в мене є, що я лічу.
11В котрому рядку виділене слово є сполучником, і його треба писати разом.:
А .Як\би пес робив, то в чоботах би ходив.
Б . Я за\те, щоб кожен відповідав за свій вчинок.
В . Як\би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш.
Г  Як\би ворона високо не літала, а на землю сяде.
Д .Що\б не спалахнуло, а горітиме довго.
12 В котрому рядку виділене слово є сполучником, і його треба писати разом.:
А.Що\б вода не принесла, назад забере.
Б. Як\би я не зголоднів, а печеної  ріпи не їв.
В . Що\б у серці не таїлось, все на лиці відбилось.
Г . Як\би не роги та хвіст, був би справжній артист.
Д . Як\би я тепер хотіла в мале човенце сісти.
13 . Встановіть відповідність між словами і частинами мови, до яких вони належать:
1. Прийменник.                                     А. Коли , тому шо, якби,    ніби,однак.
2.       Сполучник.                                         Б. Для, поміж, навколо,  щодо, із-за.
3.       Частка.                                                В. , вибачте ой, хі-хі, фу, агов, алло.
4.       Вигук.                                                 Г. Нехай, еге, б, таки, онде.
                                                                  Г. Але, або, авжеж, а, аби.ех
14 Через дефіс пишуться такі частки :
а) хто/сь, де/який, аби/чий, котрий/сь;
б) аби/що, де/кого, котрого/сь, що/сь.
в) казна/хто, будь/кого, що/небудь, хтозна/стільки;
г) аби/в/кого, де/в/кого, хтозна/до/кого, аби/з/ким.

ответ:Нещодавно я ознайомилась із романом Федора Достоєвського «Злочин і кара». Цей твір вразив мене до глибини душі, він багато чому може навчити.

Головний герой твору Родіон Раскольников живе дуже бідно. Його сестра виходить заміж за лихого чоловіка, якого не кохає, в надії, що він до й оплатити навчання. Родіона така несправедливість не влаштовує. Він вирішує вбити стару кредиторку, щоб пограбувати її, продати цінні речі, до сестрі й зажити, як нормальна людина. Крім того, він вирішує перевірити, хто він: «тварюка тремтяча» чи «той, хто право має». Родіон зарубує стару жінку сокирою, але разом з нею йому довелося вбити ще й сестру кредиторки, добру жінку Лизавету, яка невчасно прийшла в гості. Родіон переживає страшні душевні муки, він боїться покарання за свій злочин. Він розуміє, що не належить до «вищих людей», тому що потребує людської любові й має почуття. Врешті, Родіон починає ненавидіти себе за слабкодухість. Він розуміє, що вбивство нікому не покращило життя. Його очікування не справдились, і Раскольников зізнається в злочині, за який відбуває покарання в Сибіру.

Таким чином, бачимо, що жодні благі наміри не можуть виправдати страшних вчинків. Головний герой хотів перевірити свої сили, покращити життя родині, а в результаті він позбавив життя двох людей, обрік себе на душевні муки, а його мати, дізнавшись про страшний вчинок сина, померла. Тож виникає питання: чи досягнув Раскольников бажаного? Чи примножив він своїм вчинком добро? Звичайно, ні.

Я переконана, що, якою б злою й жорстокою не була людина, вона має таке ж право на життя, як і всі люди, і ніхто на світі не має права позбавляти її того, що вона має. Адже є люди, які люблять її такою, якою вона є, які дуже горюватимуть за нею. Потрібно всі проблеми й негаразди вирішувати мирним шляхом, досягати бажаного своїми силами, а не за рахунок інших людей, їхнього життя й здоров’я.

Потрібно пам’ятати, що те, що ти зробив, завжди повернеться назад. І якщо тобі не шкода себе, подумай про своїх рідних, батьків, дітей. Як вони перенесуть твій вчинок? Адже для батьків їхня дитина завжди найкраща, вони пишаються нею й хочуть, щоб вона прожила щасливе життя. На мою думку, немає нічого гіршого, ніж розчаровувати тих, хто в тебе вірить. Тому перш ніж зробити щось, подумай, що скажуть тобі твої близькі, як це відобразиться на них. І тоді, можливо, це вбереже тебе від страшних наслідків.

Отже, роман «Злочин і кара» вчить нас тому, що будь-який вчинок має свої наслідки. Завжди потрібно обдумати, що буде після того, як ти зробиш це. Чи готовий ти платити за скоєне? І взагалі, чи варте воно того? Очевидно, ні. Тож пам’ятай, що добро потрібно примножувати лише добром, а зло ніколи не призведе ні до чого хорошого.

Объяснение:

ответ: 1. В); 2.б); 3. В); 4. Б); 5.б).

6. Укажіть речення з відокремленим

г) Арсен узяв скрипку й мовчки, не прощаючись, вийшов.

7. Укажіть речення в якому правильно вжито розділові знаки. Запишіть інші речення, виправивши помилки.

б) 3 лави, стопучи, підвівся Бараболя.

a) Трiпочучи крильцями, підібравши лапки, жайворонки намагалися втриматись на одному місці.

в) I рaптом, одухотворений інеєм, ліс озивається гортанними звуками.

г) Соняхи, щирі огнепоклонники сходу, кивають златоглаво.

8. Зробіть співвідношення між реченнями та їх характеристикою.

А. Речення з відокремленим означенням.

Б. Речення з відокремленою прикладкою.

В. Речення з відокремленим додатком.

Г. Речення з відокремленою обставиною.

1. Я, засипаний снокинками й зрками, йтиму манівцями неба.

2. Умирають майстри, запишаючи спогад, як рану. В

3. Дик качки, крім базару, водяться на пугових озерах та по очеретах. Г

4. 1 Оксану, мою зорю, мою добру волю, щодень Божий умивали. Б

5. Світас, господи. світас, земля у росах, як парчі. А

9. Запишіть речення, виправивши помилки. Зробіть синтаксичний розбіp речення.

1 варiант: Внизу, як величезне біле покривало, протяглася північна пустиня тундра.

Просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене.

2 варіант: Гурт березок, оточений молодими дубками, сприймається мало не як ефемерне видиво.

Просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене.

Объяснение: