1. другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються: б) відокремленими. 2. відокремлюються: а) лише другорядні члени речення. 3. речення з відокремленим членом: в) зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (м. олійник). (відокремлене означення) 4. речення з відокремленим означенням: в) у сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (а. шиян). 5. речення з відокремленим неузгодженим означенням: г) юрій яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (петро панч). 6. речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення: а) осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (о. довженко). 7. речення з відокремленою прикладкою: г) і оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали (т. шевченко). 8. речення з відокремленим додатком: б) нікого тут нема, крім мене й господині (м. рильський). 9. відповідність між реченням і другорядним членом у ньому. 1) налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою соломії (м. коцюбинський). – г. відокремлене означення. 2) нехай мене, кармелюка, в світі споминають (марко вовчок). – б. відокремлена прикладка 10. синтаксичний розбір речення. |замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (і [|_ _ _|, ═ —]. речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком. граматична основа: підмет – щогли; присудок (═) – виросли. другорядні члени речення: обставина місця – край шляху; означення узгоджене (~~~)– металеві; додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.
1. Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються: Б) відокремленими.
2. Відокремлюються: А) лише другорядні члени речення.
3. Речення з відокремленим членом: В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)
4. Речення з відокремленим означенням: В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням: Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення: А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).
7. Речення з відокремленою прикладкою: Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).
8. Речення з відокремленим додатком: Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому. 1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). – Г. Відокремлене означення.
2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). – Б. Відокремлена прикладка
