однина: слоненя, слоненяти, слоненяті, слоненя, слоненям, на слоненяті, слоненя.
множина : слоненята, слоненят, слоненятам, слоненят, слоненятами, на слоненятах, слоненята
однина: хлоп'я, хлоп'яти, хлоп'яті, хлоп'я, хлоп'ям, на хлоп'яті, хлоп'я
множина: хлоп'ята, хлоп'ят, хлоп'ятам, хлоп'ят, хлоп'ятами, на хлоп'ятах, хлоп'ята
Объяснение:
однина: плем'я, племені, плем'ю, плем'я, племенем, на племені, плем'я
множина: племена, племен, племенем, племена, племенами, на племенах, племена
однина : горобеня, горбеняти, горобеняті, горобеня, горобеням, на горобеняті, горобеня
множина: горобенята, горобенят, горобенятам, горобенята, горобенятами, на горобенятах, горобенята
Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами. У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка. Наприклад: Я принесу тобі свою надію
Объяснение:
