Так, саме до тебе це слово! Це від тебе залежить зараз, чи порветься золота нитка тисячоліть, а чи заграє на сонці!
Чуєш, пісня лунає, ти мимохіть тягнешся вслід за нею
вона старіша від тебе на тисячоліття і на тисячоліття молодша.
Слово в пісні, як вода в ріці. Жива вода рідної мови на ноги
зведе тебе і тоді, коли ти зневірився в усьому. І перше слово
твоє, до мами звернене, материнське слово хай розширює твої
груди озоном людської гідності. Це ти несеш слово в серці, як
наполохану пташку. Слово довірилося тобі і повірило в тебе.
Не сполохай рідного слова, а захисти його, до серця притули,
життям своїм переповни. Ти, саме ти — і ніхто інший.
(За І. Драчем)
Як ви розумієте зміст виділеного речення? Спишіть його й вико-
найте синтаксичний розбір.
5​

ответ:

1.ярослав мудрий,був першим князем , який не прагнув походів та завоювань.

він удовольнився тим,що зміцнив кордони своєї держави захистив її від ворогів.

3.варто відзначити , що ярослав був людиною всебічно освіченою на відміну від батька.

4. ми по праву можемо пишатися цим, державним діячем адже його досягнення залишили значний слід в українській історії.

5. хоч би де працювали, ми потім постійно підтримували дружні взаємини з нашим сашком що завжди був цікавим співрозмовником.

6. громадські активісти , аби стало чистіше вийшли прибирати в лісі де від сміття страждала природа.

7. як вирушав батько в дорогу, і прощався з вітьком дід з бабою помітили печаль у синових очах.

8. тиша стояла така містка, що дмитро почув як б’ється його серце.

9. там де річка перетинає місто, були .

10. отакого вечора коли цвітуть садки, гостріше відчуваєш усе прекрасне.

11. місяць пірнає в хмару, так що видніється небокрай.

12. оскільки навчання закінчилося, ми з радістю вирушили у подорож.

"Ось ми і виросли" як би це сумно не звучало, але так воно і є. Коли ми були малими, всі рушення за нас приймали дорослі, а зараз вже час за розум братися і нам, та вирішувати усі наши проблеми самим.

Як то кажуть "Без труда, не виловиш і рибку із пруда". Якщо ми і далі будемо сидіти на одному місці в очікуванні того що, все замість нас зробить хтось інший, то всі наші прекрасні мрії ніколи в житті не здійсняться, бо окрім нас самих, воно нікому не потрібно.

Я вважаю, що кожна людина має місце в своєму житті для подвигу, хай це буде маленьке діло, але ти знаєш що ти приклав усі свої зусилля, знання та любов до цього діла, спочатку краще починати з чогось малого, а далі буде більше.

Для того щоб якомога краще розвиватися, та досягти свої цілей можна вчитися не лише у наших українських поетів, також і в зарубіжних, бо в їх творах також дуже багато цікавого та корисного, але пам'ятайте " чужому научайтесь, й свого не цурайтесь" .

Якщо ти будеш робити все для своєї цілі з любов'ю та гарним бажанням, а не так що робишь, аби було. Так ніхто не робить, як кажуть"що посієш, те й пожнеш" якщо робити як-небудь, то гарного результату можеш навіть і не чекати, для успіху потрібно прикладати багато зусиль.