Прийшла весна iз кобзою в руках. Спiвуча i весела. Повiяла вона на дерева i кущi зеленим тихим вiтерцем i заспiвала. Вона спiвала про щастя i радiсть, про духмяний вiтер, трави i квiти. Вона спiвала тисячами струмкiв, щебетом ластiвок, тьохканням солов’їв, куванням зозулi, шелестом дерев i трав, дзижчанням бджiлок.
А небо було блакитне-блакитне. То весна розкидала свої голубi стрiчки над квiтучими садами, лiсами i зеленими полями.
Ось пролетiла ластiвка. Вона трiпоче крилами, як рушниками. Пташка теж радiє чарiвницi.
А весна спiває ще голоснiше i голоснiше. I все ожило i зацвiло яблунево-вишневим цвiтом. Тихо шумiли гаї, весело щебетали пташки, а менi було радiсно i хотiлося спiвати пiсню весни-чарiвницi.
Объяснение:
ответ:
на мою думку, іншомовні слова засмічують нашу рідну мову. звісно, кожна мова чарівна, по-своєму неповторна та прекрасна. але потрібно поважати свою рідну мову, бо якщо ми будемо доповняти українську мову іншомовними слова, то вона скоро втратить свою красу та мелодійність.
потрібно розмовляти на тій мові, якою розмовляє твоя країна. в україні українська мова, в угорщині угорська, в німеччині німецька, в ії ійська та інші. я вважаю, потрібно бути патріотом своєї країни, зберігати давні звичаї свого народу та розмовляти тією мовою, якою розмовляли наші пращури.
робимо висновок, що мову треба берегти, бо якщо ми засмітимо її іншомовними словами, ми в решті в решт втратимо її. шануйте свою мову і країну, як батьків та батьківщину!
объяснение:
