- привіт! що читаєш?
- привіт! та ось «кобзаря» придбав на вихідних. не можу відірватися!
- мені теж шевченкові вірші подобаються. у них є щось особливе, якась душевність та мелодійність.
- так, вірші чудові. шевченко – справжній талант. я ось міркую, як нам пощастило, що його помітили, викупили з кріпацтва, так, що він мав змогу опублікувати свої твори!
- так! хоча, якщо я не помиляюся, спочатку його помітили як художника, через хист до малювання викупили та у навчанні.
- так і було! ось так таланти врятували людину від тяжкої кріпацької долі.
- це правда. проте сам шевченко все життя вболівав за кріпаків, ніколи не став байдужим. уся його творчість – це ніби заклик звернути увагу на тяготи та нещастя людей, яких нікому було захистити. йому боляче було бачити такі людські страждання в рідному краї, на рідній землі.
- та й у нього самого доля непроста була. мабуть, коли людина на власній шкурі відчула, що це таке – неволя, бідність, безправ’я, вона не може бути байдужою.
- поезія була його способом виразити свої думки, почуття, ставлення. це те, чим шевченко міг зарадити – змусити своїх читачів відчувати. тобі ось який вірш найбільше подобається?
- ой, та я й не знаю, багато їх! «лілея», «сон», «» та інші. а ти бачив картини шевченка? як тобі?
- бачив деякі, і картини, і малюнки. вони дуже майстерно виконані, такі гармонійні. він і портрети малював, і пейзажі.
- так, дійсно талановита людина талановита в усьому! це викликає захоплення!
- згоден!
