Відмінювання числівників 2628​
ів

                                              "Метелик"
Одного разу,я поїхала з батьками до бабусі і дідуся. Вони жили за містом,
у великому домі. Бабуся  весь час щось робила в саду. Дідусь лагодив мій старий велосипедик, а мама з татом відпочивали.  Я весь день гуляв у саду і помічав малекого метелика. Сонце вже зникало, темрява  поглинала наш двір. Бабуся звала вечеряти,але я побачив того метелика який весь день літав під сонячними промінцями. Ви,запитаєте,як я його побачив у темряві? А я вам відповім,у цьго метелика,наче зірочка світилось черевце, і я вмить його побачив.
  Я милувався красою метелика, мені хотілось ще довше і довше дивитися на цю маленьку зірочку яка усюди літає.  Бач,а метелик зник... Мабуть,він полетіви до себе в  домівку..
Я  пішов у ліжечко і заснув. У вісні я бачив як я бігаю за метеликом,наче я сам метелик...

  До нас у клас прийшла дівчинка. Вона була новенька. Староста підійшла до неї.

- Привіт. Мене звати Олеся. Я староста класу. А як ти називаєшся?

- Я Софія.

- Чудове ім’я. Ти будеш першою Софією у нашому класі.

- Добре.

- Ти не соромся, не треба почуватися не у своїй тарілці. Наш клас дуже дружній, учні не розбивають глеків. Тобі буде цікаво з нами. Звідки ти приїхала?

- Із міста Мукачево, що на Закарпатті. Учні класу, де я навчалась, показували відмінні результати. За словом у кишеню не лізли.

- Ми теж не ликом шиті. На олімпіадах показуємо товар лицем. Дівчата наші розумні та цікаві співрозмовниці. Здається, у них добре підвішені язики. Впевнена, що тобі сподобається у нашому класі. 

- Я сподіваюся. Це було б чудово!