Як красиво попіл носить по салону.
Возять пацани колами, розпливаються райони.
Ні про що шкодувати немає буду; що залишив, небо приховає.
Знову свобода, я пірнаю з головою.
П'яний, п'яний, п'яний дощ пробирає дрож (по шкірі).
Ти ж в ці небеса більше не прийдеш (о боже).
Неусвідомлений туман палить, як вогонь (походу).
П'яний, гордий хлопчина проебал любов.
Вона приходить без сну.
Нікому не говорить, про що мріє.
Гроші, слова, абсолютної ролі не грають.
З голови хвиля, м'яко кайфом тіло обіймає.
Ой, дурень-дурень, ти нічого не розумієш.
Під величезним синім зливою, де залишилися ми з тобою.
Як же рано ваші діти відлітають за любов'ю.
Але занадто багато цьому житті, щоб знати польотів ціну подруга, я не той, з ким бути хотіла ти.
П'яний, п'яний, п'яний дощ ...
Объяснение:
Відповідь:
Привіт, Олег. Як справи?
-Все нормально. Бачиш, ось морозиво їм.
-А навіщо обгортку кинув на землю?
-Ну то й що? Тут і без мене багато сміття.
-Так цього не було б, якби кожен слідкував хочаб за собою.
-Що ти маєш на увазі?
-Тобі подобається ,коли у лісі чи в парку сміття?
-Ні.
-Але чому це постійно трапляється?
-Бо багато людей не забирають з собою своє сміття.
-То виходить, що багатьом подобається жити на сміттєзвалищі? Ми заслуговуємо лише на таке, якщо самі його створююмо. Навколо нас те, що ми зробили.
-Я підняв обгортку. Пробач, мені дуже соромно. Я зовсім не хочу жити на смітнику, бо я людина. Тепер я розумію, що і тут треба чинити по-людськи. Бо лише ми відповідаємо за те, що нас оточує.
Пояснення:
