Сьогодні вранці я збиралася на прогулянку,адже був вихідний день і мені нема було чого робити вдома. На вулиці була дуже гарна та ясна погода,яка так і манила мене. Коли я вийшла,то ,чомусь, нікого не було з моїх товаришів та друзів, і це мене засмутило,бо дуже хотілося пограти у нову гру. Так я сиділа дуже довго,але раптом,щось маленьке промайнуло в мене перед очима. Я не зрозуміла нічого і продовжумала сидіти на лавочці. Через декілька хвилин до мене ,з великими очима,підбігло діти,які голосно викрикували незрозумілі слова: -Де?! -Ти бачила?! -А куди пролетіла?! -Куди?!! Я, не розгубившсь, запитала: -Що і куди пролетіло? А вони мені: -Тільки-но що біля тебе пролитав стриж,куди він полетів,куди?! Я,трохи подумав,зрозуміла про що йде мова і сказала: -Здається туди полетіла щось маленьке і дуже швидке,-і показала у сторону до великого дуба. Усі діти раптом побігли туди, і я вирішила не відставати від них.Коли ми підійшли до того дерева,то побоачили маленького стрижа,що лежав біля дерева майже не рухаючись. Діти,не помітивши мене, почали вигадувати,як до маленькій пташці,і я запропонувала: -Давайте віднесемо її до діда Панаса,він дуже любить птахів і з радістю нам до Діти дуже зраділи моїй пропозиції і кричали: -Веди! -Веди,скоріше! І я відвела усіх до діда. Спочатку він уважно розглянув пташку,щось дуже швидко зробив,дав її води...і вона опритомніла. Виявилося,що у пташки було зламане крило,а дід Панас легко перев`язав його. -Дякуємо вам!Дякуємо!-кричали ми діду. А потім усі і подякували мені: -Дякуємо і тобі, ти нас дуже виручила! Пішли з нами гратися! -Авжеж ходімо! - з радістю сказала я. Так я познайомилася не лише з новими й гарними друзями,а й до бідній пташці. Це був найкращий день!
Ліси чарують своєю красою,ваблять своїм поглядом,поміж дерев видніється гай. Все замирає,коли я поринаю в лісову тишу. Ліс цілий рік може бавити своєю красою і тишою. В зимку - все вкрито білою ковдрою, в літку багато дітей та дорослих, які вибралися на свіже повітря, весною, ліс просипається після зимової тиші,часто можно побачити весною в лісі,як багато дітей та дорослих збирають проліски, а восени ліс чарує своїми осінніми барвами,та дарунками осені.Багато людей в осени збирають гриби. Гаї, відрізняються своїми безкраїми просторами,як поглянеш - ні краю, ні кінця не видно.З далеку чутно спів птахів, а влітку поринаєш в красу квітучого гаю - весь всесвіт завмирає навкруги.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
