Привіт!
- Привіт! Підеш сьогодні з нами кататися на велосипеді до парку?
- Я б залюбки та не можу! Справа в тому, що в мене сестричка захворіла. Зараз до аптеки поспішаю, за ліками. А потім буду наглядати за нею, доки батьки з роботи повернуться.
- Дуже шкода! А що з сестрою?
- Мабуть, застудилася. В неї підвищилася температура та голова болить. Через те ще й настрій зіпсувався, то вона капризує весь час.
- Це дуже неприємні відчуття. Коли хворієш, весь світ не милий.
Привіт!
- Привіт! Підеш сьогодні з нами кататися на велосипеді до парку?
- Я б залюбки та не можу! Справа в тому, що в мене сестричка захворіла. Зараз до аптеки поспішаю, за ліками. А потім буду наглядати за нею, доки батьки з роботи повернуться.
- Дуже шкода! А що з сестрою?
- Мабуть, застудилася. В неї підвищилася температура та голова болить. Через те ще й настрій зіпсувався, то вона капризує весь час.
- Це дуже неприємні відчуття. Коли хворієш, весь світ не милий.
Объяснение:
- Та не кажи. Недарма нам весь час кажуть цінувати здоров’я та піклуватися про себе. Та хто ж слухає, поки не захворіє!
- Так, нажаль, ми часто байдуже ставимося до свого здоров’я. Коли здоровий, здається, що так воно й повинне бути, і буде завжди.
- От і я про це задумався. Сестричка в мене завжди була «кімнатною рослиною». Погано холод переносить. Зарядку робити не хоче, гартуватися теж. Треба буде самому зайнятися оздоровчими вправами та й її долучити. А то – які слабенькі стали, трохи похолодало на вулиці, одразу застуда.
- Правильно. А то весь час доведеться на ліках сидіти – хіба це здоров’я? Треба гуляти частіше на свіжому повітрі – це корисно. Тож, якщо все ж звільнишся, приїжджай до парку кататися. Ми збираємося біля п’ятої години.
- Буду старатися!
Объяснение:
Міркуючи про диво,яке щойно довелося йому побачити в церкві,
Сірко поволі подався на січовий майдан. Із задуми вивів його голосний
сміх. Потрапивши у жваве коло козацтва,він укотре за сьогодні враже-
но завмер. Картина,яку г на майдані, нагадала йому про ми-
нувшину.
Так, ніби цих семи літ не минало! Він зненацька побачив себе
босим хлопчиськом,посеред майдану. Ось біля його ніг влігся Сірий,
а довкруж півколом згуртувалися зацікавлені козаки, потішаючись із
муштрованого вовчиська й затятості хлопця... і тільки що Івана Дуба
з-посеред запорожців не видно. Та й інших знайомих облич тут не зна-
ти.
