Морфологічний розбір слова вчорашнiм​

* * *
Хутко стрибне на папір,
І, хоч вір, а хоч не вір,
Враз напише нове слово.
Ось і речення готове.
Вправно пише у руці,
Бачать всі старання ці.
(Ручка)

* * *
Дерев'яний
Та довгенький,
Маю носик я           
Гостренький.
На білому
Слід лишаю
І всіх діток
Потішаю.
(Олівець)

* * *
У носатого Івана
Одежина дерев'яна.
Він у чистім полі ходить
І по ньому носом водить.
Нестрижений, нечесаний,
Гострим ножем затесаний.
(Олівець)

* * *
Я, не шкодуючи себе,
Служити ладен вам щодня.
Червоне, жовте, голубе
Носити можу я вбрання.
З братами я в коробці сплю.
Тож розбудіть хутчіш мене!
Бо дуже, діти, вас люблю,
Хоч серце в мене й кам'яне!
(Олівець)

Тіло жовте,
Серце чорне:
Тіло мовчить,
А серце говорить.
(Олівець)
Тоненьке, кругленьке,
Серце чорненьке.
Хто на його слід погляне,
Думку його взнає.
(Олівець)
Чорний Іван,
Деревяний каптан,
Де носом проведе,
Там помітку кладе.
(Олівець)
Загадки про ручку
Сталевий коник по білому полю бігає,
За собою чорні сліди залишає.
(ручка)
У пеналі в неї дім,
Поряд з олівцем у нім.
Може цифри рахувати
І перекази писати. (ручка)
Загадки про зошит
То в клітинку, то в лінійку,
Написати тут зумій-но,
І намалювати дещо зможеш,
Називаюся я … (зошит)
***
Чи в лінійку, чи в клітинку,
Чистим був, та за хвилинку
Мерехтить від цифр та літер.
Здогадались, що це, діти?
Ручці він говорить
Це шкільний учнівський… (зошит