Подивіться на наші степи, долини, переліски. Скільки тут краси, яка вона різноманітна! Яке багатство барв, кольорів і відтінків! Правий берег Дніпра горбистий. Горби йдуть немов хвилями. І чим далі хвиля, тим тонші, ніжніші барви накладає на неї сонце. Подивіться на першу. Тут можна розрізнити кожне дерево, навіть стебло соняшника.
Подивіться на другу хвилю. Вона сіра, як отара овець у тумані. Дерева на тих горбах здаються табунами гусей, що опустилися відпочити перед далекою дорогою.
А третя хвиля синя. Вона схожа на пелюстки тендітних пролісків. На ній уже можна тільки вгадати, а не розрізнити лісосмуги, прямокутники полів. Усе це ховається в якомусь серпанку.
Хоч мурашки і маленькі, але працьовиті. Доказом цього є великі і напрочуд правильно сконструйовані мурашники.Уявіть но собі, що в одному мурашнику живе кілька мільйонів мурашок. Ще однією не мало важливою заслугою мурашок є те, що вони є справжніми санітарами лісу. З дня-у-день вони хоробро захищають дерева від інших комах-шкідників, а ще мурахи підбирають залишки рослин і тварин, подрібнюють їх, поки не утворять гумус, на якому вирощують гриби. Власне гриби і становлять основний мурашиний раціон. Через це мурах і називають “санітарами” лісу.
