Объяснение:
Нещодавно я зустрів свого друга у їдальні. Він був засмучений чимось, я вирішив поцікавитися що його засмутило.
- Привіт)
- Привіт...
- Як справи?
- Погано...
- Чому? Що сталося? може розповіси.
- Мене кинули мої друзі.
- Але ж так не буває.
- Чому?
- Якщо друзі справжні вони ніколи тебе не кинуть.
- Вони справжні напевне..
- Чому ти так думаєш?
- Ми навчаємося з ними в одному класі, разом гуляємо.
- А коли в тебе немає настрою або ти дуже засмучений, вони з тобою?
- Ні
- От бачиш, а справні друзі завжди будуть поруч, незважаючи ні на що!
-Дякую, ти дав мені дуже гарну пораду.
Битва гриміла день і ніч.
В оббитій(од.ж.р.) ряднами і простиралами сільській(од.ж.р.) хатіхірург працював без перерви оце вже кілька днів.
Перед його очима на столі розверзались такі безодні страждань, що всяка свіжа людина(од. ж.р) зомліла б або зійшла б слізьми, наблизившись хоч на годину до цього жахливого жертовника(од.ч.р) війни.
Вже винесли двох сестер в безтямі від багатьох безсонних ноче(мн.ж.р.)й. Вже інші сестри й санітари клали на стілпошматованих людей(мн, с.р.). Смерть жерла багату здобич(од.ж.р) в цім бою, і решток од бенкету перепадало хірургові чимало. Хата тремтіла від гуркоту й вибухів бомб. Надворі лежали просто на землі бійці. Їх покладено в три черги, за характером поранення — головні, порожнинні й інші.
Хірург стомився. Щоб підтримати сили й заощадити час, йому подавали їсти сюди ж, до операційного столу(од.ч.р). Він був дуже здоровий з природи, але і в нього вже не вистачало сил. Він валився з ніг від утоми і занудьгував. Всяке діло має свою нудьгу. Йому не подобались поранені і не подобалось вже навіть те, чим завжди він захоплювався в людях.
