Насамперед потрібоно підрахувати, який в нас сімейний бюджет на місяць. Він складає всього-на-всього 8 тисяч грн. По можливості , потрібно розрахувати цю суму так, щоб залишилося на сімейний відпочинок в розважальному центрі.(можеш вставити щось інше). Що ж по черзі будемо перераховувати наші витрати.По-перше потрібно розрахувати гроші на головне, тобто їжу) на це в місяць в нас йде приблизно 4 тисячі. Взагалі ми харчуємося правильно і не переїдаємо, тому така мала сума.
По-друге потрібно розрахувати гроші на нашу дитину, якій всього 1 рік-гадаю тисячі вистачить. По-третє - нам потрібно трішки оновити гардероб, на що піде приблизно 2 тисячі.До останку ми вже досить близько. В цілому ні на що більше гроші не потрібні тож тисяча залишається на розваги)(можеш вставити свої значення суми) Я попрацював(ла) як слід)
Хороша бабуся – основа щасливого дитинства. І моя бабуся саме така. Адже моє дитинство, завдяки їй, було казкою, сповненою ласкавих дотиків теплих долонь та смачнючих страв .
Зростом вона невеличка і трохи повненька. Завжди зав’язує хустинку, бо вважає, що ходити з непокритою головою неможна. А з хустини постійно виглядає пасмо сивого волосся, думаю, бабця спеціально його так залишає, щоб і в старості трохи причаровувати діда.Та прядка додає їй певної краси. Я не пам’ятаю час, коли те пасмо було не сиве. Тоді у бабусі напевно було менше зморшок і вона рідше жалілася на своє здоров’я. А от очі в неї залишились такі ж як і були. Тим очам позаздрять 18-річні, бо вони аж світяться жвавістю та любов’ю до життя.
А ще у моєї бабусі неймовірні руки. Вони завжди теплі, трохи шершаві і пахнуть пиріжками. Інколи видається, що вони живуть своїм власним життям, а життя те надзвичайно активне, бо вони ніколи не зупиняються. Вони перуть, прибирають, готують їжу, доглядають за грядками , а коли бабця сідає дивитись телевізор чи просто розмовляти з кимось, то вони починають складати одяг, в’язати чи просто потихеньку погладжують одна одну, але не зупиняються.
Одяг у бабусі завжди чистий , як і все те, що її оточує. Влітку особливо часто вона вдягає плаття в горошок. Каже, що то її улюблене, що то їй колись дідусь подарував. Воно й справді дуже їй пасує, ніби освіжає її Отака вона – моя мила бабусенька. Вона творець мого дитинства, до якого в думках буду повертатись усе своє життя. Ще не один раз подумки переживу задоволення від відчуття її руки на своїй голові і ще не один раз, згадавши все, заплачу…
