Твір мініатюра про котика​

Метелик – це маленька комаха. Вона має великі та пружні крильця, забарвлені у різні кольори. Улітку можна зустріти червоних, жовтих, голубих метеликів. Найчастіше зустрічаються різнокольорові. Метелика мають чорні вуса, багато очей, які допомагають йому сприймати навколишній світ. Цікавою є історія народження метеликів. Спочатку вони народжуються гусеницями. А згодом перетворюються на гарних та граціозних метеликів.

       Я дуже люблю гати за метеликами. Особливо влітку у садочку, коли вони літають одразу по кілька пар. Або коли метелик сідає на квіточку, рівненько розправляючи свої чарівні крила. Тоді я простягаю свої руки і за метелика сісти на мої руки. Проте варто це зробити, як метелик вже махає крильцями назустріч небу.    

Яка ж ти гарна, осене, красуне моя золотава, як схожа ти на ту руду лисичку, яку миттєво я побачив у поріділому лісі. Опале листя, твій шерех  нагадує мені дощ і навіює тиху печаль. Листопаде, твоя жовта заметіль схожа на вишукане мереживо. Як рано до нас прийшла ти, люба осене! Пташки, не летіть від нас, ще рано вам у вирій. Чорнобривці, нагідки, жоржини, залишайтесь такими ж свіжими та яскравими, як влітку. Ми ще не намилувалися вами.  Хмари, не закривайте небо цупким сірим покривалом, а ти, сонечко, виглядай і смійся частіше. Синє море, залишайся лагідним і теплим якомога довше! Осінь, тривай!