вчиться вересень читати вчиться вересень читати вчиться літери складати засміявся хитро вітер а склади но осінь з літер вдарив вересень тривогу хто прийде на до огірок озвався з гречно віддам Я безперечно раз оказія така стала гірка з огірка тут світання нагоди лось також чемно уклони лось с охоче віддаю вітанням Я стою ціле індик приніс в подарунок друже де кабан великий дуже навпростець побіг у ліс мовить вересень до себе ще з знаком м'якшення треба і підходить до коня дайте знак м'якшення що ж бери промовив кінь із коня зробився скін осінь вересень читає і на радощах аж сяє в літру ж соромно і вітер каже вересню із дітер можу і віддати тобі пізно вітром далебі віддавати і тепер як тобі я носа втер випиши з вірша по два слова в три колонки у першу слова у яких звуків і букв порівну у другу слова у яких звуків менше ніж букв у третю слова у яких звуків більше ніж букв

кщо людину виховувати в атмосфері добра, то добро залишиться у її душі на все життя. а якщо навпаки завжди кричати і проявляти зневагу, то самі знаєте... що бажаєте то і маєте. саме тому на мою думку, твердження "вчися доброму погане на ум не прийде" - правильне.      як доказ можу навести образ Чіпки із твору Панаса  Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні". Чіпка зростав у зневазі своїх однолітків і односельчан.це послугувало мотивом до озлоблення і ненависті до оточення, що згодом вилилось в тяжкий злочин - вбивство цілої сім"ї.     ще прикладом даної думки є образ Докії з твору Бориса Грінченка "Каторжна". дівчинку з самого дитинства принижували і відштовхували від себе найближчі люди. ось вона перетворилась в злосовісну людину, що згодом вирішила підпалити будівлю через зраду.     отже, висновок за вами, читачі. поміркуйте над тим, щоб було якби ми вчилися поганому, а не навпаки...

 На мою думку, якщо вчитися доброму, то обов'язково творитимеш добро і погане на ум не прийде. По-перше, ти чітко будеш розмежовувати добро і зло. По-друге, якщо часто чути про добро, то і самому захочеться зробити щось добре.
  Народна мудрість каже, що все, що ми зробимо, чи добро, чи зло, повернеться до нас сторицею. Тож краще допомагати іншим, ніж робити їм якусь кривду. Я вважаю, що краще творити добро, не розраховуючи на подяку. Щаслива та людина, яка отримує задоволення від того, що робить добрі справи.
  Отже, якщо навчитися відрізняти добро від зла, усвідомити всі наслідки поганих вчинків, то зникне бажання зробити щось погане.