160. Прочитайте. Випишіть прислівники разом зі словами, до яких вони відносятьса, 1. Ліворуч і праворуч понад берегами річечки вже заструмував тонкими пелюстками налері туманець, повиснув над жовтими травами (Є. Гуцало). 2. Навколо жито, тільки неподалік тордо ст. невисока крислата польова груша, кидає довгу тінь до села (Ю. Збанацький). 3. Зараз коло неї, моtіng охороною маленьких трохи потвердих, темно-зелених листків, тулилася блідо-рожева рожа, що іn хилилися довкола неї ніжно та намагалися якнайближче притулитися до неї (О. Кобилянська). 5. наполовину розцвілася. 4. Та рожа звисала геть поза край склянки. І великі, майже блискучі лист чотирнадцять діб балансування над урвищем, віч-на-віч із смертю, він, поминувши голубе дитинсти, одразу став дорослим (Б. Олійник). 6. Удень і вночі, у будень і свята, спекотливу днину чи сльору існування Києву доводилося не раз боронитись і бути дощенту зруйнованим (П. Панч). 8. Було ше від зорі до зорі несе в полі свою трудну вахту господар землі (В. Скуратівський). 1. За своє довгоure невимовно радісне, життєдайне в цьому сонячному дощі (О. Довженко). 9. «Чоловік тричі дивний найвищого ступенів 1. Місяць все ( Визначте іх вид за значенням. розсідлані коні (м. ніжно-рожевого або журналу) 4. Тьма, а (високо) і нарешті ває: як родиться, жениться і вмирає», — мовиться про людське життя у прислів'ї.

«Хмара»
 Напевно, кожному із нас подобається гати, як тече вода, горить вогонь і…пливуть у небі хмари. Ці маленькі пухкі клаптики щоразу змушують відволіктись хоч на хвилину й підняти голову догори. Повіє легенький вітерець і на блакитному тлі з’являються вони – легкі, білосніжні, кумедні. Пливуть собі хмаринки, мов хвильки. Коли я була малою, то думала, що це солодка вата, яка грається зі мною, утворюючи різні образи тваринок. А на що схожі хмари? Здається, звичайна собі хмаринка, такі собі елементи з водяної пари. Та якщо добре придивитися, то можна побачити і дракона, і африканського слоника, і корабель з повітряними вітрилами, які несуть його у незвідані світи. Вони ніби розірвані шматочки чогось великого, таємничого.  І не можуть уже поєднатися, зустрітися. А ми так і не дізнаємось, що то було з самого початку. Хмаринки завжди вісники гарної погоди. Адже, як відомо, що після похмурої погоди обов’язково вигляне яскраве сонечко. А коли настане зима, то хмарки струсять свої білосніжні мішечки і навколо полетять білі мухи. Вкриють вони дахи будинків, ліси, поля, галявини. Тому хмари мають дуже важливу роль як основа вологи в природі. Влітку захищають від пекучого сонця, а взимку – від переохолодження. Тому, якщо вам стане сумно чи самотньо, просто відволічіться від проблем, підійміть голову, роздивіться хмарки, небо і помрійте. Уявіть навколо себе казку з лицарями й принцесами. Не соромтесь, адже всі ми діти в душі.

Відокремленими називаються другорядні члени речення, які виділяються за змістом та інтонаційно і виражають додаткове повідомлення або доповнюють основне твердження в реченні. В усному мовленні відокремлені члени речення виділяються інтонацією, а на письмі — розділовими знаками. За своїм значенням відокремлені члени речення наближаються до простих речень (З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий (Леся Українка)).

Відокремленими можуть бути лише другорядні члени речення — означення (зокрема прикладки), обставини, додатки. Головні члени речення не відокремлюються. У вимові відокремлені члени речення виділяються логічним наголосом і невеликими паузами, а на письмі комами, іноді — тире (переважно в кінці речення). Другорядні члени речення відокремлюються у таких випадках: 1) коли цьому сприяє незвичний порядок слів у реченні (Стояв липневий день, тихий, сонячний); 2) коли другорядний член вносить у речення додатковий відтінок причини або протиставлення (Пор.: Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (М. Стельмах) — Кінь тихенько заіржав (чому?), бо був наляканий громовицею); 3) коли другорядні члени поширюються залежними словами (Навіть сусіда, великий знавець у голуб’ячому спорті, замилувано стежив за «чужаком» (Л. Смілянський)); 4) Коли другорядні члени мають уточнювальне значення (Там, над Россю, стоїть одна висока скеля (І. Нечуй-Левицький)); 5) коли другорядні члени (означення, обставини) виражені дієприкметниковим чи дієприслівниковим зворотом (Я мчав через хащі, ламаючи гілки, спотикаючись і наштовхуючись на дерева (В. Нестайко)).