Ідеальний журналіст існує в кожній людині і не завжди проявляє себе. Це він пише у стіл фейлетони, викривальні памфлети для такого ж ефемерного ідеалізованого читача, який, звичайно ж, з нетерпінням чекає ці твори. Цей читач може жити і в майбутніх поколіннях, які, безумовно, ще не розучаться зводити пам’ятники. Він працює пером у тиші самотності, даючи волю пригнобленому духу. Його перо – заручник у головного редактора чи жадібності, або одномоментного марнославства. Так хто ж він, цей журналіст, якого ніколи ніхто не дізнається? Якими шляхами він ішов, що він бажав, де заблукав і куди зник, цей безславний викривач?
Напевно, він був народжений у сільській місцевості Смоленської області Росії, де, якщо встати прямо і придивитися, то ясно видно всі нерівності, шершавості й відхилення від ідеалу вертикалі радянської дійсності. Далі народжуватися не варто – ти не зможеш зазирнути за лінію горизонту, і з часом у тебе може розвинутися провінційна короткозорість.
Відповідь:
"Брати наші менші"
Кожне живе створіння на Землі частинка природи. Ось поговоримо про братів наших менших. Ви спитаєте "Хто це такі, у мене братів не було?". Це тварини. Із давніх давен було відомо, що тварина з'явилася раніше людини. Чому брати наші меньші? Тому що ми маємо їх берегти. Кожна тваринка заслуговує на це. Ось візьмемо собаку.
Собака- вірний друг людини. Буває різних розмірів, різного окрасу, а ще різного характеру. Та є все, що їх об'єднує. Любов до нас.
Візьмемо слона. Слон- велика тварина. Має довгий видозмінений ніс, великі вуха, масивне тіло. Важить багато кг, але хтось згадує про те, що цю тварину використовували наші предки. Наприклад, у Індії слонів використовивали для робіт на лісопильці, а ще раніше слонів використовували, як коней у війнах. Зараз слон є засобом переміщення у джунглях.
Але не всіх тварин використовують ось так, для роботи. Дехто вбиває тваринок заради грошей. Саме тому з'явилася Червона книга.
МИ МАЄМО ОБЕРІГАТИ ТВАРИН!
