Скільки сягає око, усе навколо вкрите кригою. Часом ця крижана пустеля нагадує розбурхане море, хвилі якого раптом скам’яніли, замерли. Це порівняння викликають мільйони торосів — крижин, що стирчать поламаними скелями в кілька метрів заввишки. Іноді серед цих торосистих полів попадаються чималі прогалини абсолютно рівної криги. Здається, що це аеродроми, які готувала сама природа.
На одному з крижаних аеродромів, у самому серці цієї пустелі, підносилася невеличка хатина, побудована людського рукою. Стіни й покрівля хатини блискотіли під місячним сяйвом. Хатина була збудована з криги. Поруч стояв намет, а біля нього — якась коробка й тичка з флюгером (За М. Трублаїні).
1. 1) Льон
2) Півень(когут). 2. 1) Льон росте у полі й у нього блакитні квіточки. 2) Півень будить своїм співом всіх раненько і у нього є гребінець. 3.
Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. (Сонце) Блакитна хустина, червоний клубок по хустині качається, людям усміхається. (Сонце / небо) Всі його люблять, всі його чекають, А кожен, хто подивиться, той одразу скривиться. (Сонце) Що то за очі: одне світить вдень, а друге вночі? (Сонце і місяць) Вдень блідніє, а вночі світить та не гріє. Золотий пішов, а срібний прийшов. (Сонце і місяць) Всю ніч бродить навмання, Прокладає шлях до дня. (Місяць)
