Объяснение:
студенческий
Запишіть, розставляючи розділові знаки. Укажіть порівняльні звороти. Визначте їх синтаксичну роль. 1. Сонечко грало рожевим промінням по рівній як скло пелені Дніпра (О. Засенко). 2. Через душі, мов через вокзали гуркотять состави почуттів (В. Симоненко). 3. Мелашка була потрібна в господарстві як робітниця (І. Нечуй-Левицький). 4. Зимовий вечір закуривши люльку розсипав зорі наче іскри (В. Симоненко). 5. Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстру (А. Кащенко). 6. Через історичні місця події дати як через магічні кристали, висвічується нащадкам сива давнина (О. Засенко). 7. Весняне сонце вже припікало як улітку. : 8. Ліс гомонить мов живий (А.. Малишко). 9. Шевченко як поет відомий усьому людству. 10. Франко знав і любив народну пісню як учений і як патріот. 11. Світ постає перед нами як калейдоскопічний потік вражень (І. Білодід)
Відповідь:
Одного разу чоловік, що їхав конем по зимовій лісовій дорозі, побачив посеред шляху щось незрозуміле. Кінь його схарапудився, злякався, встав дибки і уперед не йшов. Чоловік зліз на землю і підійшов ближче до своєї знахідки. Посеред дороги лежав поранений, увесь у крові вовчисько і жалісно стогнав. Побачивши чоловіка, він підповз до нього, наче собака.
Оглянувши вовка, чоловік побачив велику криваву рану на його спині, з якої місцями була здерта шерсть. Підстелив чоловік на воза стареньку ряднину, підняв вовчиська, поклав його на сани і повіз додому.
Вдома промив його рану, нагодував та обігрів, ще кілька тижнів лікував, як міг, доки рана не затяглася. Тоді вирішив відвезти сіроманця знову до лісу. Залишив він його у лісі, а сам поїхав у справах, а вовк сидів посеред дороги і пильно дивився йому услід.
Повертався чоловік додому з важким каменем на душі, бо мав таке відчуття, наче втратив близького друга. Але, під*їхавши до воріт, побачив сірого, який підтюпцем біг йому назустріч, радо та весело помахуючи хвостом.
