ответ: я вважаю що справжній патріот цей той хто поважає свою мову батьківщину та інші країни та їх культури .співвітчизник, грец. πατρίς та лат. patria — батьківщина) — громадянське почуття, змістом якого є любов до батьківщини і готовність пожертвувати своїми інтересами заради неї, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури, особливе емоційне переживання своєї приналежності до країни і свого громадянства, мови, історії, традицій, готовність діяти в інтересах вітчизни та постати на її захист у разі необхідності[1].
містить ряд важливих морально-етичних, етнічних, культурних, політичних та історичних аспектів. включає в себе кілька понять тісно пов'язаних з націоналізмом
объяснение:
відповідь:
відгомін минулого. сторінки української міфології
ця культурна спадщина нашого народу сьогодні мало досліджена. а це ж було для наших пращурів віруванням, так само, як ми віримо в ісуса христа. тільки з чиєїсь легкої руки це нині назвали міфологією. це був спосіб життя наших предків, спосіб гармонійного поєднання й ототожнення себе з природою. давні українці мали свій олімп, природа для них була живою, вони вірили в її чарівну силу. крім головних божеств: сварога, дажбога, перуна, велеса, ярила, купала, вони поклонялися сонцю, місяцеві, зіркам, а також усім явищам природи: блискавці, морозу, вітру, вогню, воді тощо.
у родинному колі особливими почестями була наділена берегиня — найдавніша богиня добра й захисту людини від усякого зла. з часом берегиня стає «хатньою» богинею. вона захищає оселю, усю родину, малих дітей від хвороб, лиха, лютого звіра, смерті тощо. зображалась або вишивалась берегиня на білих рушниках, що вивішувалися над вікнами й дверима, і мала захищати домівку від чорних сил. образ берегині вишивався на одязі, вирізьблювався на віконницях, ґанку. невеликі зображення берегині з глини або міді носили на грудях. традиційне зображення берегині — символічна постать жінки із застережливо піднятими руками. її образ з 14 століття входить до українського народно-прикладного мистецтва й дійшов до наших днів. про це нагадує, зокрема, київська оранта із піднятими руками, ніби стоїть на захисті всієї землі української.
пояснення:
