Записати речення, розставити розділові знаки (5 речень). 1. Глянув плугатар на поле й зрадів Tільки б Господь мені хліб позернив! (Б.Грінченко.) Поля мої, зелену завірюху, ваш дзвін і шум я в пісню переллю. 1, як колись, шепчу я вам на вухо Не знаю й сам, за що я вас люблю! (Г. Коваль.) Mій лісовик ти казала до дуба. Він шепотів тобі Дівчинко люба ножно узорні схиляючи віти буду для тебе я радо шуміти. (П. Забашта.) Ось вітер вилетів весняний та верховіттям ворухнув Ой, як я довго був приспаний! незадоволено гукнув. (А.Казка.) Падають яблука в нашім саду, щастя шепоче Чекайте, прийду. (Н.Пукас.) Дубе, дубе, хто тобі душу виїв? у думках запитав я дерева і сам відповів Літа мені виїли серцевину і душу. (М.Стельмах.) Якби сталось диво й земля до мене словом зацвіла б Яка ти, дочко? Я світлолюбива такою моя відповідь була б. (Н.Пукас.)​

Принесли дощі золоті сироїжки
Кінець літа й початок осені - дуже гарна пора. Ще доволі тепло, і навіть дощі не нудні й холодні, як пізно восени, а лагідні й теплі. Після такого дощу ліс стоїть ніби вмитий живою водою. Дощик змиває пил з  дерев і кущів, і на листях блищать краплинки води, мов кришталинки. 
Такі дощики дарують всім, і людям, і лісовим тваринам, щирий подарунок - гриби. Грузді, підберезники, рижики, лисички - вони всі такі гарні, що хочеться їх сфотографувати на пам'ять. Але найошатніші грибочки, що з'являються попід деревами після дощу - це золоті сироїжки.  

Складнопідрядне речення - це складне речення, в якому є головна й залежна частина, цебто від головної частини речення до підрядної можна поставити запитання, частини розділені сполучниками підрядності (яких багато, потрібно вивчити).

Розберемо всі речення:
а) Ніколи не розказуй мені (що?), хто й у чому винен на нашій землі.

Речення складнопідрядне з'ясувальне (в таких речення питання від головної до залежної частини - питання всіх відмінків іменника, окрім називного й кличного.

б) Земля батьків - (можна поставити є замість тире, тому тут тире між підметом і присудком) не слово, не умовність, а істина, велика і проста.

Речення просте, тому не відноситься до видів. Сполучник "а", в даному випадку, не розділяє частини речення (як при складносурядних реченнях), а сполучає однорідні присудки.

в) А лев підніме голову кудлату і знов засне, обнявши древній щит.

Речення просте, ускладнене дієприслівниковим зворотом (дієприслівник "обнявши" із залежними словами (відокремлена обставина).

г) Окунь бере шматочок місяця до рота та й пливе попереду води - дорогу річці освітлює.

Речення просте, "окунь" - підмет, "бере", "пливе" та "освітлює" - однорідні присудки, відносяться до підмета "окунь".