1. У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня (Л. Костенко). 2. Де ти єси, ясна водо, де тих
зорі полоскались, де білі хмари тінню брались? (В. Стус). 3. Блискуча упряж, наче золото.
горить на гарних румаках (Юрій Клен). 4. І тільки гриви... курява... і хвіст... лунких копит
оддаленілий цокіт (Л. Костенко). 5. Я із надій будую човен, і вже немовби наяву з тобою.
ніжний, срібномовен, по морю радісно пливу (В. Симоненко). 6. Плавно, поволі сунуть битим
шляхом широкі мажі з халабудами й без них (В. Малик). 7. Світе мій гучний, мільйонноокий,
пристрасний, збурунений, німий... (В. Симоненко).
Зробити морфологічний розбір