Есе на тему риторика цариця душ і княгиня мистецтва​

Думаю, що недарма мову називають душею народу. Як і всяку душу, її треба вміти зберегти чистою і красивою. І вона, як і душа, тільки одна, одна для кожної нації. Хто ж винний у тому, що велика частина населення України розмовляє російською мовою? Хто винний у тому, що дотепер українська мова на вулицях нашого міста сприймається оточуючими як щось надзвичайне? І чи потрібно шукати винних?Українську мову століттями принижували, придушували і навіть оголошували «неіснуючою». Але вона витримала всі випробування. Знову наш народ знайшов її і тепер вже точно не втратить. «Співуча українська мова» звучить з динаміків магнітофонів і телевізорів уже майже нарівні з російською. Активно зараз розкуповуються і книги українською. І нехай хтось соромиться її. Це проблеми людини, а не мови. А особисто я не хочу кривдити ні тієї, ні іншої. Для мене обидві ці мови рідні. 

(1) Земля (іменник) стряхнула (дієслово) із (прийменник) себе (займенник) покривало (іменник) зимового (прикметник) сну (іменник), (2) природа (іменник) почала (дієслово) оживати (дієслово), (3) а (сполучник) небо (іменник) стало (дієслово) по-весняному (прислівник) блакитним (прикметник).

(Речення складне, з різними видами звʼязку (сполучниковий сурядний + бесполучниковий), розповідне, неокличне: 1) двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2) двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 3) двоскладне, поширене, повне, неускладнене).

Земля підкреслити однією лінією;

стряхнула – двома лініями;

із себе – пунктиром;

покривало – пунктиром;

зимового – хвилястою лінією;

сну – хвилястою лінією;

природа – однією лінією;

почала оживати – двома лініями;

небо – однією лінією;

по-весняному – пунктиром з крапкою;

стало блакитним – двома лініями.