1. Позначте рядок із правильними варіантами передачі імен та по батькові у давальному відмінку: а) Дмитрі Яковичі, Олесі Павлівни;
б) Валентинові Сидоровичу, Ользі Романівні;
в) Сергії Анатолієвичі, Тетяні Петрівні;
г) Федіру Харитоновичі, Тамарі Івановні.
2. Позначте рядок із правильними варіантами передачі імен та по батькові в орудному відмінку:
а) Павлом Івановичем, Іриною Романівной;
б) Борисом Миколайовичем, Надією Степанівною;
в) Сергієм Анатолієвичем, Аліною Ігоровною;
г) Тодосем Марковичем, Оленою Дмитрівной.
3. Позначте рядок із правильними варіантами передачі прізвищ чоловіків у родовому відмінку:
а) Франко, Швеця, Клеця, Глух;
б) Дюми, Ковальчука, Зайцева, Зарубіна;
в) Мальцева, Швидкого, Шевченко, Ющук;
г) Золя, Українця, Плюща, Фесенка.
4. Позначте рядок із правильними варіантами передачі прізвищ жінок у родовому відмінку:
а) Оганесян, Павловой, Зотової, Козир;
б) Сайко, Лацис, Дацун, Звонарьової;
в) Кудрявцевої, Гайдук, Сироти, Мальованой;
г) Кузнецовой, Горбач, Шевчука, Федорової.
5. Позначте рядок із правильними варіантами передачі прізвищ чоловіків у давальному відмінку:
а) Карпову, Макєєві, Плющі, Заренко;
б) Баранову, Гнатюкові, Руставелі, Пасіці;
в) Маслову, Кузі, Турчині, Щокінові;
г) Гайдамакі, Коваленку, Сидорчукі, Ломаковичу.​

ВИРІШАЙ ЩО БУДЕШ ПИСАТЬ Людина поділила всі частини мови на головні й другорядні. Тепер перші – величаються й задирають ніс, а другі скромно відсиджуються на задньому плані. А мені хочеться віддати належне саме останнім трудягам – службовим частинам мови

До них ставляться непомітні союзи, частки й приводи. Ці коротенькі слова навіть не є членами пропозиції, от так обділила їхня мудра людина. Але саме вони стануть сполучним або навпаки поділяючою ланкою, коли потрібно грамотно побудувати пропозиція

Ну, куди ми без союзів: сурядних і підрядних? Як зв’язати нам прості пропозиції й показати залежність одного від іншого? Одні союзи виконують розділову роль «або, або», інші противительную «але, зате». Це що стосується сурядних, а от підрядні й зовсім указують на тимчасові рамки «як тільки, поки», порівнюють «начебто, немов», ставлять у певні умови «якби, чи».

А куди б ми пішли без приводів? Як би змогли позначити залежність великих іменників від інших слів у пропозиції? Навіть непохідні приводи, такі як «на, в, до, про, через», і ті надають значеннєве навантаження вираженню. А вуж похідні, утворені від самостійних частин мови, і поготів.

Складність у цьому випадку полягає в тому, щоб розібратися, чим є в кожному конкретному випадку слово. Так, «у плині ріки» і «протягом доби». У першому вираженні використовується іменник, а в другому – складовій привід

И, нарешті, частка, здатна внести в пропозицію певний відтінок, додати інтонацію. «Хіба, саме, винятково, чи» – це всі службова частка, що в одному випадку вносить питальну ноту, в іншому – уточнюючу, у третьому – обмежуючу й т.д. А відомі всім заперечливі частки «не й ні» взагалі не мають потреби вкомментариях.

Тепер – Те ви згодні, що мова без службових слів стала б нудна й одноманітна? Часто ми просто не змогли б грамотно виразити свою думку, додати їй потрібну інтонацію й відтінок, не будь у російській мові цих незаслужено скривджених союзів, часток і приводів. Маленькі, коротенькі слівця творять великі справи, і слава їм за це.

Багатство й розмаїтість нашої мови – це не тільки величезна кількість іменників, прикметників або дієслів, але й правильне застосування їхнього лексичного значення, і вчасно вставлене службове слово

   Текст-опис про океан з поданими словами пропоную скласти так:
   Океан - чари природи. Вабить океан своїми безмежними просторами усіх людей на Землі. Як голосно він клекоче та шумить. Ці звуки - музика океану. На піску видніються сліди різних представників живої природи. На хвильках катаються пташки. Хвиля піднімає своїх гостей та перекочує. Здається, що вода грається у квача. Ось одна хвиля наздоганяє іншу та зникає. Згодом з'являється ще одна. Біля океану панує атмосфера спокою та гармонії.