Жайворонки (1)Ще в давнi часи, коли черепахи в орлiв лiтати вчилися, молодий Жайворонок сидiв недалеко вiд того мiсця, де одна зi згаданих черепах своє лiтання щасливо з великим шумом та грюком скiнчила на каменi. (2) Жайворонок злякався i, тремтячи всiм тiлом, дiстався до свого батька. (3) Батечку!звернувся він Бiля тiй гори, мабуть, сiв орел, про якого ти менi розповiдав колись, що то найстрашнiша й найсильнiша з усiх птиця... (4) А чому тобi так здалося, синку? - спитав старий. (5) Батечку! Коли вiн сiдав, я такої швидкостi, шуму i грому нiколи ще не бачив. (6) Коханий мiй синку, - сказав старий. - Ти маєш молоденький розумець. Знай, друже мiй, i завжди спiвай отаку пiсеньку:
Не той орел, що високо лiтає,
А той, що легко сiдає...
(За Г. Сковородою)
9. Пряма мова є у всіх реченнях, ОКРІМ
А 1, 2. Б 1, 3. В 2, 3. Г 4, 5.
10. Відповідає схемі «П! – а. – П». речення
А 2. Б 3. В 5. Г 6.
11. Пряму мову в реченнях тексту замініть непрямою. Утворені речення запишіть.

Ріка Стугна протікає біля нашого села. Вона така спокійна й живописна, особливо зараз, влітку, що на її березі мало не кожного вечора зустрічається двоє закоханих... Вони йдуть, навіть в сутінках, світлою стежкою, всідаються коло доброї, але завжди сумної верби, притуляються один до одного і поринають у свій особливий чарівний світ, зрозумілий тільки їм, закоханим. Вони шепочуться і любляться, лякаючи русалку, що виплила на берег розчісати свое довге зелене волосся і погомоніти з подружкою-вербою.
Вдень ця біла стежка й берег більш прозаїчні, ніж вночі, але також напоєні романтикою Стугни. Тут ідуть, плескаючи голими п"ятками, рибалки, спускаються до берега й відв"язують свої човни, які вже давно прокинулись і ждуть хазяїв, щоб знову відчути ласкаючі хвилі і лоскіт свіжої сріблястої риби своїми просмаленими боками.

Р.S хех я устала

Я дуже люблю свого батька. Зовні він здається звичайним. Батько високий на зріст, у нього сині очі, темне волосся, прямий ніс. У дитинстві та юнацтві батько займався легкою атлетикою, тому у нього красива спортивна статура, він сильний, дужий, витривалий, спритний. Я люблю, коли ми разом із ним влаштовуємо різні спортивні змагання. У цей час мені здається, що поруч зі мною не батько, а мій старший товариш. У синіх очах батька з’являються веселі вогники, губи посміхаються, і від цього все його обличчя наче молодішає.
Але мій батько не тільки грає зі мною, він вміє уважно вислухати мене. Батько – мій перший радник у всіх проблемах. Коли ми розмовляємо, очі батька знов змінюються. Тепер я бачу в них увагу, доброту, мудрість, спокій і знов той самий вогник. Батько розмовляє зі мною, як із дорослим. І я цим дуже пишаюсь.
Я не люблю засмучувати батька, бо тоді в його очах згасає мій улюблений вогник. Вони тьмянішають, і я бачу в них біль або сором за мене.
Я дуже люблю очі батька, я бачив у них різний настрій і різні почуття. Але ніколи не було в них неправди та фальші. Я впевнений, очі мого батька мене ніколи не зрадять.