17. Правильно поставлено розділові знаки в реченні А Ні Марку, ніяко мені матір’ю сидіти: то багаті люди, а я наймичка.
Б Ой жалю, мій, жалю, гіркий непомалу!
В О світе зелений для тебе в мене багато, багато пісень.
Г Розкажи, тополе, не ховай од всіх, чому слабне вітер в кучерях твоїх?
Д О краю мій моя, блакить, тебе душа моя вітає.
18. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Гей ви, струни мої золоті, голосні, вам не знати ніколи печалі!
Б Якось сину брів я полем, весь заглиблений у себе.
В О людино коли, повна щастя й привіту, заживеш ти в добрі цього ясного світу.
Г Я для тебе мій, краю, все – посильне людині – зроблю.
Д Медом, хлібом, зорями вантажений сивий Дніпре, клекоти!
19. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Ой Дніпре мій, багато ти, батьку, у море носив козацької крові.
Б Зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою.
В Любітеся, брати мої, Украйну любіте, і за неї, безталанну, Господа моліте.
Г Йди в тисячоліття рідна, мово, до сердець і душ людських доходь.
Д тобі, моє сонечко, за промінчик твій – щире словечко!
20. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Гей ви, зорі ясні, тихий місяцю мій, де ви бачили більше кохання?
Б О пісне крилата, лети над землею, дзвени і зови до світу, до сонця із темряви брата, надію у серці йому оживи!
В Ой не світи, місяченьку, не світи нікому, тільки світи миленькому, як іде додому.
Г Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, не пущу тебе колиску синову гойдати.
Д Гей, почуйте добрі, люди, заздрить мені треба: грім ударив мене в груди, грім з ясного неба.
21. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре, здрастуй, свіжосте нив, я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив.
Б Мерехтять у тумані огні, впали роси на заспані трави, ти прийди, усміхнися мені, ластів’ятко моє кучеряве.
В О земле жорстока й мила ковтнула ти їхні дні – усе, що вони любили, віддай долюбить мені!
Г Мадонно мого часу, над тобою палають німби муки і скорбот, і подвиг твій, обпечений ганьбою, благословив розстріляний народ.
Д Вкраїнонько, розтерзана на шмаття, у смороді й тумані гнойовім, кричиш ти мені в мозок, мов прокляття, і зайдам, і запроданцям твоїм. ​