1.У дві тисячі п"ятдесятому році численність населення на Землі сягне дев"ять цілих дві десятих мільярда чоловік.2.Людський мозок здатний зберігати від одного до семи мільйонів(мегабайт)інформації.3.Щороку послугами київського фунікулера користується близько трьох мільйонів киян і гостей міста.4."Боїнг сімсот шістдесят сьомий" збирають з трьох цілих однієї десятоїмільйона деталей,зроблених вісьмомастами постачальниками з усього світу.
Облытають квіти,обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині.Жайворонки дзвенять і радують нас у синьому небі
Промені - Н.в
Сонця - Р.в.(кого-чого?)
Прорісях - М.в.( в кому/в чому?)
Хмар - Р.в.
Мій товариш зараз читає та дивиться телевізор. Я, Микита та Андрій учора робили паперові літаки. Сьогодні осінь робить листопад та кольорові килими. Зима цьго року була сніжна, морозна та хмарна. Спочатку я повернув наліво, потім знов наліво, та дістався дому.
Народна пісенна творчість, зокрема історичні пісні та думи - це дивовижні скарби, що упродовж століть зберігав український народ. Історичною основою багатьох дум була війна - героїчна й виснажлива, яку вів український народ впродовж століть проти поневолювачів і загарбників. Тому у думах народ часто оспівував відважних воїнів, які обороняли вітчизну, їхню мужність, стійкість у боротьбі з ворогами, патріотизм. Поруч з чоловічими образами у думах та історичних піснях постає чимало образів жінок - адже у кожного чоловіка є мати, багатьох ждали з походу сестри, дружини, кохані. Жінка проводжає у похід, жінка жде, жінка зустрічає, жінка оплакує загиблого. Жінка народжує нове життя, продовжує род, плекає дітей, зберігає дом.
Наприклад, один із найяскравіших жіночих образів українських народних дум - образ Марусі Богуславки, турецької полонянки яка випускає своїх братів-козаків на волю. Маруся щиро любить свою Батьківщину, на яку їй вже не повернутися, сумує за нею. Ризикуючи життям, вона робить героїчний вчинок.
Яскраві жіночі образи ми можемо побачити і в піснях Марусі Чурай - напівлегендарної поетеси та піснярки з Полтавщини, що жила і творила за часів Богдана Хмельницького. Народ приписуютє їй авторство біля двох десятків пісень, багато з яких дуже відомі у народі. Героїні її пісень щиро і відкрито люблять, страждають від зради ("Ой не ходи, Грицю") або через розлуку з коханим ("Віють вітри, віють буйні"). Маруся Чурай була не лише талановитою пісняркою, вона смам була жінкою, що любила і страждала - тому і образи у цих піснях вийшли цілком живими.