У НАПРЯМКУ СЕРЦЯ Наш рідний Львів — це казка, утілена в камінь чарівною силою майстрів-казкарів з усього світу протягом понад семи століть. Після кількагодинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мислителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто подивитися, а й духовно наснажитися. У ту мить, коли довговічне каміння нашіптує про нетлінні цінності, кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка. Площа Ринок вибудована ще в XIV столітті німецькими ремісниками характерним їм містобудування, і тому така схожа, скажімо, на центральні майдани Мюнхена, Вроцлава чи Кракова, де посередині стоїть головна муніципальна будівля, завершена вежею, а годинник ударами дзвону відбиває перебіг часу. Опинившись неподалік ратуші, вежа якої увінчує не тільки площу Ринок, а й увесь Львів, відчуваєш величезну концентрацію людської енергії, накопичуваної тут століттями. Відлічивши вгору 408 сходинок ратушної вежі, можна відчути себе 65-метровим велетнем й охопити Львів кількома поглядами. Зору відкривається простора й багата панорама. Повноправними господарями на Ринку від початку XIX століття є Діана, Нептун, Адоніс та Амфітрита, котрі в античному світі керували долями людей і явищами природи. У Львові цих богів поставили наглядати за декоративними фонтанами. Тепер вони, вродливі й граціозні, є втіленням античної краси. З майже побожним трепетом завжди хочеш зробити «коло пошани» на Ринку, де тебе радо вітає «галерея» палаців: палац Бандінеллі, Чорна кам'яниця, палац Корнякта, архієпископський палац, палац Любомирських, Венеційська кам'яниця тощо. Кожен здатен знайти у Львові свою вулицю, чи навіть кілька, де, хоч на мить, може відчути себе вічним. Кожен може відчути, як це місто робить людину сильнішою і пробуджує в ній найкраще
Без почуття національної гідності не можна бути справжнім громадянином своєї держави. Коли відчуваєш гордість і розуміння того, що ти громадянин, частка великої держави, Батьківщини, відчуття того, що твої зусилля і наміри ідуть на благо державі називається національною гідністю, патріотизмом. Якщо ж не має такого почуття, то не можна вважати себе справжнім громадянинлом, цей статус буде лише формальним.А зрадники держави взагалі не мають національної гідності. У багатьох країнах таких нелюдів жорстоко карали. Смертна кара зрадників існувала і серед козаків.Гідність - це вміння шанувати себе і тих, кого любиш. Людина з почуттям гідності ніколи не опуститься до зрадництва, варварства, обману, криміналу. Гідно відноситись до інших означає поважати людей, не зважаючи на національність, стать, матеріальний стан, становище у суспільстві.Відчуття гідності має бути в кожної людини, інакше людство поділиться на вовків і телят. Вовки житимуть шляхом варварства, обману і крадіжки, бо втратять гідне відношення, а телятами стануть їхні жертви, що втратять власну гідність. Тобто людина перетвориться на звіра, втратить моральність. Отже можна цілковить сказати, що гідність - стрижень моральності людини.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку