Я вважаю, що кохання - це сенс життя людини. Кожного дня наші серця вимагають щоб ми кохали і нас кохали. Ви звичайно можети розкритикувати мій погляд, і це буде природньо, тому що кожна людина по своєму сприймає це почуття.
Близькі до мого світогляда думки ви зможете віднайти на сторінках твору Івана Карпенка-Карого "Хазяїн". Дочка Пузиря - Соня - єдина із всіх героїв що має справжню і щиру душу. По при всі настанови батька, який першочергово вбачає мету одруження в примножуванні статків, вона дарує своє кохання звичайному бідному вчителю Калиновучу, за покликом серця. І лише так вони знаходять своє щястя.
Роман Льва Толстого "Анна Кареніна" теж відображає мої погляди на це питання. Автор широко і різнобічно розглядає цю тему і проводить дві паралель. Перша - це кохання Анни, а друга - Левіна. На мою думку, саме кохання Левіна і Кіті може стати прикладом для наслідування. Вони, щиро і альтруїстично, присвячують своє кохання і життя один одному. Вони справді розділяють разом всі радості і незгоди. Чи не у цьому сенс життя? Знайти людину, яка зможе зрозуміти і до
Отже, на основі цих аргументів, я дійсно вважаю кохання сенсом житт людини.
